MSM. M. Sishchuk

M. M. Sishchuk

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

M. M. Sishchuk has a total of 11 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:

  • Uliana Stambulska

    Ukrainian Research Institute of Mountain Forestry named after P.S. Pasternak; Ivano-Frankivsk Scientific and Production Center for Standardization, Metrology and Certification State Enterprise

    2 shared publications
  • Yuriy Katsulyak

    Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва імені П. С. Пастернака

    2 shared publications
  • Roman Yatsyk

    Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва імені П. С. Пастернака

    1 shared publication
  • Vasyl Blystiv

    Державна організація «Український лісовий селекційний центр

    1 shared publication
  • Y. D. Katsulyak

    Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П. С. Пастернака

    1 shared publication
  • Yuriy Hayda

    Candidate of Economy Sciences Department of Economics and Economic Theory West Ukrainian National University Ternopil Ukraine

    1 shared publication

Latest Publications

  • Open Access

    Досвід упровадження найбільш перспективних хвойних інтродуцентів у регіоні Карпат

    by М. М. Сіщук, Ю. Д. Кацуляк, Н. М. Сіщук, У. Я. Стамбульська, Y. D. Katsulyak

    Розглянуто досвід вирощування у регіоні Українських Карпат 12 видів – представників п’яти родів чотирьох підродин родини Pinaceae. У регіоні 11 видів є інтродуцентами: Pinus koraiensis, P. sibirica, P. nigra, P. ponderosa, P. strobus, Picea pungens, Larix kaempferi, Pseudotsuga menziesii, Abies balsamea, A. concolor, A. grandis, а один вид – Larix decidua – в лісах Закарпатської області є аборигеном, а з Передкарпаття й далі на схід – інтродуцентом. Інтродукція Ps. menziesii, L. decidua та L. kaempferi знаходиться на етапі натуралізації. Підтверджено їхні швидкорослість, продуктивність, раннє й рясне насіннєношення, стійкість до патогенів і комах-фітофагів. Наявні об’єкти постійної лісонасінної бази. Інтродукція A. balsamea, A. grandis та P. koraiensis знаходиться на етапі адаптації, об’єкти постійної лісонасінної бази відсутні. P. strobus рекомендовано застосовувати в лісових культурах на південних схилах (800 м н. р. м.) до 10–15 %, а також у рекреаційно-оздоровчих лісах і в садово-парковому господарстві, забезпечуючи огороджування або захист від хребетних шкідників репелентами.

  • Characteristics of arboretums in Ivano-Frankivsk Region

    by М. М. Сіщук, Ю. Д. Кацуляк, У. Я. Стамбульська

    Дендронасадження – створюються з метою збереження, вивчення і збагачення видового складу дерев і чагарників та їх композицій. Одним із важливих завдань дендронасаджень є інтродукція та акліматизація деревно-чагарникових деревних видів і їх селекція, розповсюдження насіння, сіянців та саджанців, цінних деревних порід та форм. Особлива увага приділяється збереженню рідкісних та зникаючих видів (в Карпатах зникає тис ягідний, сосна кедрова, сосна звичайна реліктова). При випробовуванні інтродуцентів в Карпатському регіоні нами виявлені найбільш продуктивні із них, які рекомендовані для різних цілей – промислового і плантаційного лісовирощування, захисного лісорозведення, одержання технічної, плодово-ягідної сировини, горіхів та озеленення, окремо були виявлені іншорайоновані види, які запропоновані для лісовирощування в різноманітних лісорослинних умовах Карпатського регіону.

  • Open Access

    Генетико-селекційні ресурси Larix decidua Mill. в Україні

    by A. P. Ivaniuk, V. I. Blystiv, Z. M. Yurkiv, M. M. Sishchuk, O. R. Hnatiuk

    Проаналізовано сучасний стан генетико-селекційних ресурсів модрини європейської в лісах України. Досліджено особливості поширення генетико-селекційних об’єктів та зроблено порівняльну оцінку розподілу генетичних резерватів, плюсових насаджень і плюсових дерев за геоботанічними округами в межах природно-кліматичних зон.


  • Open Access

    Селекційно-насінницькі аспекти збереження та відтворення популяцій Pinus cembra L. в Українських Карпатах

    by Roman Yatsyk, Maryana Sishchuk, Yuriy Hayda, Yuriy Katsulyak

    Подано результати лісівничо-селекційних досліджень сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) на чотирьох пробних ділянках, площею від 0,6 до 1,0 га, закладених у деревостанах цього деревного виду на гіпсометричних рівнях 1150-1380 м над рівнем моря в Горганах. Визначено критерії відбору кандидатів у плюсові дерева для подальшого розвитку плюсової селекції та плантаційного клонового насінництва. Виявлено домінування в деревостанах дерев з овальними та округлими кронами, яких тут понад 56%. За результатами емпіричних і статистичних досліджень встановлено, що під час відбору й атестації плюсових дерев сосни кедрової європейської доцільно орієнтуватися на біотипи з округлими кронами. Виявлено взаємозв’язок між типами та забарвленням ритидома і селекційними категоріями дерев. Дерева вищих селекційних категорій характеризуються лускатоподібним ритидомом (кандидати в плюсові І кат. – 100%, плюсові ІІ кат. – 61%) коричневого кольору (кандидати в плюсові І кат. – 62%, плюсові ІІ кат. – 61%). Для збереження і відтворення популяцій сосни кедрової європейської варто провести відбір й атестацію плюсових дерев, здійснити їх вегетативне розмноження, отримати клони для подальшого розвитку насінництва на основі клонових насінних плантацій. Доцільно також запровадити заходи зі збереження й ефективного використання урожаю «горішків» сосни кедрової європейської, вирощування доброякісного садивного матеріалу і створення біотично стійких лісових культур. Деревостанам з ознаками кедрових пралісів доцільно надати статус об’єктів цінного генетичного та природно-заповідного фонду.