Abstract
В роботі проаналізовано методики Доуела і Ферера обрахунку опору втрат обмоток дроселів, та визначено, що причиною їх похибки є нехтування впливом геометрії обмотки, бо задача вирішувалася на площині. Для перевірки досліджено вплив геометричних параметрів обмотки на розподіл струму у провідниках і на опір втрат. Розглянуто вплив геометрії одновиткової обмотки на опір втрат для провідників різних діаметрів та різних діаметрів обмоток. Визначено, що вплив геометрії обмотки на опір втрат значний (до 40%), та збільшується зі збільшенням діаметру провідника і частоти, та зменшенням діаметру витка. При моделюванні виявлено нерівномірність розподілу струму у провіднику, згорнутого у кільце, спричинену впливом самоефекту близькості. Досліджено вплив міжвиткової відстані для одношарової обмотки на його опір втрат. Виявлено, що вплив міжвиткового ефекту близькості суттєвий, та зростає зі зменшенням міжвиткової відстані. Причиною розбіжності з відомими методиками є нерівномірність розподілу струмів у крайніх та внутрішніх витках. Розглянуто особливості розподілу струмів у провідниках квадратного перерізу та еквівалентних за площею циліндричних провідників, представлених як прямі одиночні провідники, одиночні витки та одношарові обмотки. Визначено вплив форми провідника на розподіл струму і його густину.