Abstract
Вступ. Стандартне лікування антибіотиками є неефективним щодо інфекцій, пов’язаних із біоплівками та полірезистентними збудниками. Мета. Вивчення впливу струмів низької інтенсивності без зовнішніх джерел живлення на біоплівкоутворювальні властивості полірезистентних збудників інфекційних ускладнень бойових ран та опіків. Матеріали і методи. Дію біогальванічного струму на біоплівкоутворювальні властивості досліджували щодо полірезистентних штамів Staphylococcus aureus, Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa, які було виділено з інфікованих бойових осколкових, мінно-вибухових ран та опіків різної локалізації. Суспензії клінічних штамів у фізіологічному розчині та м’ясо-пептонному бульйоні (МПБ; ≈1.6 × 109 КУО/мл) попередньо піддавали дії струмів низької інтенсивності (46-50 мкА - у фізіологічному розчині та 54-60 мкА – у МПБ) впродовж 48 год. Біоплівкоутворюючі властивості визначали методом Крістенсена, який ґрунтується на адгезії мікроорганізмів до поверхні пластикового планшету з подальшою їх фіксацією, фарбуванням кристалічним фіолетовим та спектрофотометричним аналізом фарбника, що розчинився у спирті. Вимірювали оптичну густину (ОГ) за довжини хвилі 620 нм. Результати. В умовах дії гальванічного струму без зовнішніх джерел живлення спостерігався біоелектричний ефект, який проявлявся зниженням біоплівкоутворювальних властивостей поліантибіотикорезистентних клінічних штамів S. aureus, A. baumannii та P. aeruginosa як після обробки в умовах поживного середовища (на 28,26 %, 24,82 % та 11,89 % відповідно) та в умовах фізіологічного розчину (на 33,18 %, 28,0 % та 16,31 % відповідно). Для S. aureus, A. baumannii після обробки струмом у МПБ виявлено достовірну різницю інтенсивності біоплівкоутворення у 1,38 рази (p <0,001) та 1,33 рази (p = 0,01) у порівнянні з контролем і значення оптичної густини становили відповідно 0,223±0,008 одиниць ОГ (ОГГ) та 0,238±0,010 ООГ, а в контролі 0,311±0,019 ООГ та 0,317±0,019 ООГ. Під впливом струму низької інтенсивності в ізотонічному розчині показники, які характеризували здатність до біоплівкоутворення клінічних штамів S.aureus, A.baumannii та P.aeruginosa були статистично достовірно нижчими у 1,19-1,49 рази і становили 0,203±0,006 ООГ (p <0,001), 0,206±0,013 ООГ (p=0,05) та 0,364±0,020 ООГ (p<0,05) відповідно, у порівнянні з контролем (0,304±0,020 ООГ, 0,286±0,021 ООГ, 0,435±0,027 ООГ відповідно). Висновки. Безперервна дія струму низької інтенсивності без зовнішніх джерел в ізотонічному розчині та поживному м’ясо-пептонному бульйоні знижує біоплівкоутворювальні властивості клінічних штамів S. aureus, A. baumannii, P. aeruginosa на 11,89 – 33,18 %, що свідчить про додаткові терапевтичні властивості біогальванічного струму при лікуванні хворих з інфекційними ускладненнями, спричиненими біоплівкоутворюючими полірезистентними мікроорганізмами.

This publication has 27 references indexed in Scilit: