Abstract
Вступ. Полікістозна хвороба нирок (ПХН) – генетично детермінована наявність кіст в корі та мозковій речовині нирки. Це найпоширеніше спадкове захворювання нирок, що вражає приблизно 12,5 мільйонів людей у всьому світі і становить понад 5% від загальної кількості термінальних стадій ниркової недостатності. Мета. Встановити критерії доцільності застосування поетапного підходу до нефректомії: однобічної – для забезпечення достатнього простору для ниркового алотрансплантата, а за необхідності – контрлатеральної нефректомії після трансплантації. Матеріали і методи. У відділенні трансплантації і хірургії органів черевної порожни- ни ДУ «Інституту Серця» та у відділенні трансплантації органів Волинської обласної клінічної лікарні було виконано 64 санаційних нефректомії. Результати та їх обговорення. У 61 (95,3%) пацієнта ми виконали правосторон- ню санаційну нефректомію, оскільки за прийнятою у клініці методикою переважна більшість трансплантацій нирки виконується в правій здухвинній ділянці, зокрема артерія трансплантата анастомозується з правою зовнішньою здухвинною артерією (рідше з куксою правої внутрішньої здухвинної артерії), а ниркова вена трансплантата анастомозується з правою зовнішньою клубовою веною. У решти 3 (4,7%) пацієнтів були виконані лівосторонні санаційні нефректомії у зв’язку з певними протипоказаннями до трансплантації на правій здухвинній судині. Висновки. Одностороння санаційна нефректомія є методом вибору у реципієнтів, яким планується та показана трансплантація нирки. Пацієнти з полікістозно трансформованими нирками повинні лікуватися у високоспеціалізованих центрах, які володіють сучасними методами стабілізації та корекції такої категорії хворих, в тому числі і трансплантаційними технологіями.

This publication has 16 references indexed in Scilit: