Abstract
На основі дисперсійних залежностей частот акустичних фононів у гексагональних квазідвовимірних наноструктурах, раніше отриманих нами у наближенні пружного континууму, розраховано теплоємність, ентропію, вільну енергію (Гельмгольца) та коефіцієнт термодифузії плоских структур нанометрової товщини (наноплівок) дийодиду свинцю. Досліджено залежність цих величин від товщини наноплівки та температури, а також роль різних гілок фононного спектра у формуванні термофізичних властивостей таких структур. Результати розрахунку теплоємності, ентропії, вільної енергії та коефіцієнта термодифузії наноплівок дийодиду свинцю свідчать, що усі вони залежать від товщини наноплівки. Ця залежність особливо виразна у надтонких (товщиною до 8 шаруватих пакетів PbI2) наноплівках. Абсолютні значення усіх указаних величин зростають із збільшенням температури у наноплівках будь-якої товщини. У діапазоні низьких температур швидкість їх зростання тим менша, чим тонша наноплівка. При температурах понад температуру Дебая зростання теплоємності та ентропії уповільнюється; залежність CV(T) практично зникає, а швидкість зростання ентропії S зменшується тим сильніше, чим більша товщина наноплівки. Унаслідок відмінності швидкостей зміни ентропії у наноплівках різної товщини в області T ~ 400 K відбувається інверсія залежності S(T) – ентропія набуває значень тим більших, чим тонша наноплівка. Швидкість зміни величини вільної енергії по досягненні температури Дебая набуває свого найбільшого значення, так що з подальшим зростанням температури вільна енергія змінюється за лінійним законом із швидкістю, величина якої практично не залежить від товщини наноплівки. Показано, що найбільший вплив на термофізичні процеси, контрольовані значеннями теплоємності, ентропії та вільної енергії, мають фонони поперечних поляризацій – зсуву та згину. Явище ж термодифузії, як і теплопровідності, визначається переважно поздовжніми – дилатаційними фононами.

This publication has 28 references indexed in Scilit: