Дослідження зумовлене трансформаційними процесами, спричиненими війною в Україні, що суттєво вплинули на систему гуманітарної освіти, зокрема через руйнування інфраструктури, вимушену міграцію та нестабільне фінансування закладів освіти. Це зумовлює необхідність переосмислення традиційних підходів до розробки грантових проєктів та пошуку інноваційних інструментів для забезпечення стійкості та розвитку освітніх установ. Мета статті полягає в дослідженні та розробці інноваційних підходів до створення грантових проєктів у сфері гуманітарної освіти, адаптованих до викликів і можливостей воєнного часу. У статті використано методи аналізу, узагальнення, систематизації та порівняння для оцінки поточного стану грантової компетентності працівників гуманітарної сфери, виявлення інноваційних підходів до розробки грантових проєктів і розробки моделі підготовки педагогічних працівників до ефективної грантової діяльності. Виявлено ключові проблеми, пов’язані з дестабілізацією функціонування закладів освіти, зокрема, значна частина викладачів недостатньо обізнана з методикою формування проєктної ідеї, структуризацією заявки, бюджетуванням і вимогами до звітності. Розроблено модель підготовки педагогічних працівників до ефективної грантової діяльності, що включає п’ять етапів: базове навчання, формування ідеї та структури проєкту, написання заявки, подання та супровід, оцінка та звітність. Грантова діяльність є ключовим інструментом забезпечення стійкості та прогресу закладів освіти в умовах воєнного часу. Запропоновані інноваційні підходи та модель підготовки сприятимуть підвищенню ефективності розробки грантових проєктів, розширенню доступу до грантових можливостей і формуванню стійких міжінституційних партнерств.