Abstract
У статті досліджено сучасні виклики розвитку облікової системи в контексті посилення економічної, соціальної та екологічної відповідальності суб’єктів господарювання в умовах сталого розвитку, глобалізації та цифрової трансформації економіки. Обґрунтовано, що традиційна фінансово орієнтована модель бухгалтерського обліку не забезпечує повною мірою інформаційних потреб управління та стейкхолдерів щодо оцінки довгострокової стійкості бізнесу, соціальних ефектів і екологічних наслідків господарської діяльності. У статті розкрито сутність і взаємозв’язок економічної, соціальної та екологічної відповідальності як складових єдиної концепції сталого розвитку та обґрунтовано роль бухгалтерського обліку як інтегруючої інформаційної платформи управління відповідальністю. Доведено, що еволюція предмета та функцій бухгалтерського обліку зумовлює його трансформацію від інструмента ретроспективної фіксації фінансових операцій до комплексної інформаційної системи підтримки стратегічних управлінських рішень у довгостроковій перспективі. Систематизовано ключові економічні, соціальні, екологічні та цифрові виклики облікової системи, зокрема проблеми інтеграції нефінансових показників у фінансові оцінки, обліку соціальних і екологічних зобов’язань, оцінювання ESG-ризиків, а також вплив цифровізації на якість і прозорість облікової інформації. Узагальнення результатів дослідження дало змогу обґрунтувати напрями вдосконалення облікової системи, серед яких ключове місце посідають розвиток нефінансової та інтегрованої звітності, адаптація національних стандартів до міжнародних вимог (ESRS, IFRS Sustainability), інтеграція ESG-показників у систему обліку та звітності, а також підвищення ролі професійного судження бухгалтера. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному підході до систематизації сучасних викликів облікової системи в контексті триєдиної відповідальності та обґрунтуванні напрямів її трансформації як цілісної інтегрованої інформаційної системи управління сталим розвитком. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання в процесі модернізації облікової політики підприємств, формування нефінансової та інтегрованої звітності, а також у навчальному процесі під час підготовки фахівців з обліку й оподаткування.