Виконання умови базового пріоритету у діяльності установ природно-заповідного фонду України – збереження біорізноманіття природних екосистем забезпечить відновлення їхньої природної структури та попередження проникнення і боротьбу з інвазійними видами. В Українських Карпатах практично всі установи ПЗФ розташовані в лісовому фонді, а еталонами природної структури та фіторізноманіття є праліси і квазіпраліси. Досліджено 14 об'єктів букового квазіпралісу Ґорґан в умовах вологої смереково-ялицевої субучини на території НПП «Синьогора». У віці 190 років буковий квазіпраліс Ґорґан представляє собою триярусний різновіковий смереково-ялицево-буковий корінний деревостан, який має високі продуктивність, повноту і запас ростучої деревини, низький запас сухостійної деревини, значний запас мертвої лежачої деревини, високу частку дерев з пошкодженнями крони, близькі до середніх значення класів IUFRO і характеризується успішним природним поновленням. Коефіцієнт варіації таксаційних показників доволі високий, зокрема від 50 до 15% за кількістю ростучих дерев. Сухостій формує переважно бук за участю смереки, а мертву лежачу деревину – в основному смерека за участю бука. Підріст має густоту 15,7 тис. шт./га і дуже подібну участь у його складі бука, явора та ялиці. Фіторізноманіття букового квазіпралісу формують 51 вид судинних рослин: сім видів дерев, п’ять – кущів, три – кущиків, 36 – трав. Мінливість висоти трав та їх участі у рослинній формації оцінено як середню (v>20%). Виявлено особливості структури, стану і видового складу судинних рослин, які формують буковий квазіпраліс, і рекомендовано для ідентифікації рослинної асоціації Piceeto (abietis) – Abieto (albae) – Fagetum (sylvaticae) galium (odorati) та розробки ефективних природоохоронних заходів.