Abstract
Стаття зосереджується на дослідженні ролі і значущості інклюзії в контексті сталого розвитку. Автор підкреслює, що інклюзія слугує інструментом, який гарантує рівні можливості для участі всіх громадян у соціальних, економічних та політичних процесах, що є вирішальним для досягнення сталого розвитку. Згідно з цим, інклюзія забезпечує рівні можливості для всіх, що є ключовою передумовою сталого розвитку. Вона допомагає знизити соціальну нерівність і розподіляє владу та ресурси більш справедливо. Важливо зазначити, що інклюзія сприяє сталому розвитку, спонукаючи до більш гармонійного співіснування людей, сприяючи соціальній справедливості та забезпечуючи, щоб всі громадяни мали можливість зробити внесок у розвиток суспільства. Окреслено ключові принципи формування Стратегії сталого розвитку України до 2030 року та їх особливості. В статті проведено аналіз втілення інклюзії в Цілях сталого розвитку Стратегії сталого розвитку України, а також наведено аналіз взаємозвʼязку Національних та Глобальних цілей розвитку ООН. У дослідженні прослідковується важливість інклюзії як фактора у досягненні Національних цілей сталого розвитку. Розглянуто кожну операційну ціль Стратегічних цілей сталого розвитку України в контексті інклюзії, де визначається вплив та роль інклюзії в їх досягненні. Підкреслюючи важливість інклюзивних практик у стратегіях сталого розвитку, як на внутрішньому, так і на міжнародному рівні, суспільства можуть об’єднати свої зусилля для забезпечення тривалого процвітання, «не залишаючи нікого позаду». Такий підхід не тільки підвищує загальний добробут суспільства, але й відкриває дорогу для інноваційних рішень, які відображають різні перспективи. Згідно з аналізом, сформовано висновки та надано рекомендації щодо перспектив подальших досліджень сталого розвитку та інклюзії.