Abstract
Наведено результати дослідження флористичного різноманіття парку Перені (м. Виноградів, Берегівський район Закарпатської області) – одного з найдавніших палацово-паркових комплексів Закарпаття. Наведено коротку історичну довідку про рід Перені, створення та формування парку, охарактеризовано паркові насадження. Встановлено видовий склад культурної та спонтанної флор, складено анотований конспект, здійснено структурний (систематичний, еколого-ценотичний, географічний та біоморфологічний) та фракційний аналізи флори. Фіторізноманіття дослідженої території становить 239 таксонів судинних рослин (163 роди, 60 родин), з яких 207 належать до спонтанної флори, а 66 є культивованими. У складі спонтанної флори види аборигенні (140) переважають над адвентивними (67), серед останніх переважають кенофіти, виділено 20 ергазіофігофітів і 47 ксенофітів. В еколого-ценотичному спектрі аборигенної фракції флори домінують пратанти (42,9%) і сильванти (31,4%), натомість в адвентивній – суттєво переважають синантропанти (91,0%). Географічний спектр аборигенної фракції представлений переважно широкоареальними геоелементами: частка палеарктичного геоелемента становить 43,6%, а сукупна частка палеарктичного, голарктичного та полірегіонального геоелементів – 54,3%. У біоморфологічній структурі аборигенної фракції переважають багаторічні трави (58,6%), тоді як в адвентивній – однорічні трави (59,7%); характерною особливістю є відсутність кущів серед видів адвентивних рослин. За походженням видів у адвентивній фракції флори переважають середземноморські (35,8%), американські (23,9%) та азійські (19,4%). Серед культивованих рослин дендрофлори домінують інтродуценти американського (30,0%) та азійського (27,5%) походження, частина з яких проявляє тенденції до натуралізації (Acer negundo, Ailanthus altissima, Celtis occidentalis, Fraxinus pennsylvanica, Morus alba, Parthenocissus inserta), що зумовлює першочерговість моніторингу за видами потенційно інвазійних рослин і розробки заходів їхнього контролю.