ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПОРУШЕННЯ ГОМЕОСТАЗУ ОРГАНІЗМУ ССАВЦІВ В УМОВАХ ДІЇ ОТРУТИ VIPERA BERUS BERUS ТА VIPERA BERUS NIKOLSKII
Authors:
Open Access
- 23 October 2023
- journal article
- research article
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Екологія. Публічне управління та адміністрування»
- No. 4,p. 3-10
Abstract
Вивчення еколого-біологічних аспектів порушення гомеостазу організму ссавців в умовах дії отрути плазунів мають значний вплив на утворення і перебіг різних форм зв’язків у екосистемах. Вона є важливим біотичним чинником середовища та виконує декілька екологічних функцій. Вченими встановлено, що найкраще вивченими отруйними тваринами є змії, де з понад 3800 різних видів яких дуже отруйними є лише певна кількість. Родина Гадюкові (Viperidae) нараховує 101 вид отруйних змій. В Європі Vipera ammodytes, Vipera aspis, Vipera berus, Vipera latastei, Vipera seoanei та Vipera ursinii є найнебезпечнішими видами, їхні укуси викликають важкі отруєння. В Україні рід Vipera представлений гадюкою степовою (Vipera renardi (Cristoph, 1861)) та двома підвидами гадюки звичайної (Vipera berus (Linnaeus, 1758)) – Vipera berus berus і гадюкою Нікольського (Vipera berus nikolskii, Vedmederja Grubant et Rudaeva, 1986). Тому вивчення еколого-біологічних аспектів порушення гомеостазу організму ссавців в умовах дії отрути гадюки звичайної і гадюки Нікольського в межах нашої країни є складним і багатогранним процесом, що охоплює різні наукові напрями. Наразі залишаються відкритими механізми ураження різних органів і систем тварин і людини під дією специфічних компонентів їх токсинів. Тому дослідження механізмів дії отрути гадюк, а також розробка i впровадження комплексу заходів щодо зменшення негативного впливу їхньої отрути на організм ссавців залишаються актуальними. Мета дослідження – виявити ознаки ураження тонкої кишки щурів за умов дії отрути гадюки звичайної (Vipera berus) і Нікольського (Vipera berus nikolskii). Експеримент проводили на 20 білих щурах-самцях. Під час дослідження щурів їх розділили на дві групи – контрольну i дослідну. Отруєння моделювали введенням отрути гадюки звичайної і Нікольського щурам дослідної групи внутрішньочеревно в дозі ЕД50 0,972 мкг/г. Гістологічні препарати досліджували на світловому мікроскопі SEO SCAN, обробку знімків проводили за допомогою камери Vision CCD з наявною системою виведення зображень на монітор комп’ютера. У ході дослідження встановлено, що важка інтоксикація організму отрутою Vipera berus berus і Vipera berus nikolskii викликає обширні деструктивно-дистрофічні зміни у стінці порожнього кишечника, поряд зі значними стромально-судинними порушеннями. Отруйні гемотоксини підвищують проникність судинної стінки, змінюючи процеси внутрішньосудинного згортання крові, що призводить до дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (синдром ДВС) і незворотної дегенерації структур тонкої кишки в експерименті.Keywords
This publication has 17 references indexed in Scilit:
- Enzymatic labelling of snake venom phospholipase A2 toxinsToxicon, 2019
- Dimeric Disintegrins from the Steppe Viper V. ursinii VenomDoklady Biochemistry and Biophysics, 2019
- Snake Venom Disintegrins: An Overview of their Interaction with IntegrinsCurrent Drug Targets, 2019
- Investigation of Vipera Anatolica Venom Disintegrin via Intracellular Uptake with Radiolabeling Study and Cell-Based Electrochemical Biosensing AssayApplied Biochemistry and Biotechnology, 2018
- Thrombin-like enzymes from snake venom: Structural characterization and mechanism of actionInternational Journal of Biological Macromolecules, 2018
- Molecular mechanisms underlying intraspecific variation in snake venomJournal of Proteomics, 2018
- Heterodimeric V. nikolskii phospholipases A2 induce aggregation of the lipid bilayerToxicon, 2017
- Venomics of Vipera berus berus to explain differences in pathology elicited by Vipera ammodytes ammodytes envenomation: Therapeutic implicationsJournal of Proteomics, 2016
- Protein C activity in dogs envenomed by Vipera palaestinaeToxicon, 2014
- The ELISA Guidebook2009