Abstract
Стаття відображає результати аналізу релевантного існуючого науково-методичного апарату (методів, моделей, методик та алгоритмів), який може бути використаним для розподілу сил та засобів кіберборотьби під час планування кібероперації та оцінювання ефективності її ведення в інтересах застосування угруповань військ (сил). Наявний комплект сил і засобів кіберборотьби має бути розподіленим за завданнями з кіберрозвідки, кіберзахисту та кібервпливу раціональним чином, в залежності від поставленої мети та завдань на проведення кібердій. Дослідження показало відсутність обґрунтованої методики розподілу сил і засобів кіберборотьби, не зважаючи на те, що на практиці такий розподіл безперечно здійснюється на етапі планування кібероперації. Водночас, наявний методичний апарат розподілу сил і засобів інших родів військ (сил), як показало дослідження, може бути використаним лише частково, зважаючи на особливості фізичного змісту кіберпростору та воєнних дій у ньому. Аналогічним чином було з’ясовано, що переважна більшість наукових праць за напрямом оцінювання ефективності ведення кіберборотьби пропонує використовувати кількісні показники продуктивності (результативності), як-от, кількість виявлених вразливостей інформаційно-комунікаційної системи, кількість знищених/перехоплених файлів, обсяг оперативної пам’яті виведених з ладу комп’ютерних пристроїв противника та ін. У статті запропоновано розробити методику розподілу сил і засобів кіберборотьби на основі деякої комбінаторної задачі (із відповідною природі кіберборотьби цільовою функцією), ядром якої стане ймовірнісна математична модель функціонування інформаційно-комунікаційної системи (об’єкта кіберборотьби) на основі математичного апарату теорії стохастичних диференціальних рівнянь, яка на відміну від існуючих дозволить врахувати стохастичний (випадковий) характер процесу кіберборотьби. Показниками ефективності ведення кіберборотьби, за такої реалізації методики, виступатимуть математичні очікування ймовірностей перебування інформаційно-комунікаційної системи у кожному з її можливих станів, один або декілька з яких можуть використовуватися під час планування кібероперації як критерій прийняття рішення на розподіл сил і засобів за завданнями.

This publication has 23 references indexed in Scilit: