Гіперчутливість до ексципієнтів лікарських засобів. Огляд літератури
Authors:
- С. В. ЗайковСЗС. В. Зайков
- А. Є. БогомоловАБА. Є. Богомолов
- Н. А. ГріцоваНГН. А. Гріцова
- Л. В. ВеселовськийЛВЛ. В. Веселовський
Open Access
- 22 March 2023
- journal article
- research article
- Published by National Scientific Center of Phthisiology, Pulmonology, and Allergology named after F. G. Yanovsky NAMS of Ukraine in Asthma and allergy
- Vol. 22 (1)
Abstract
Резюме. Стаття присвячена актуальній проблемі – діагностиці гіперчутливості до допоміжних речовин, які надходять до складу лікарських засобів. Гіперчутливість до медикаментозних препаратів, частота розвитку якої постійно зростає у всьому світі, традиційно залишається важливою мультидисциплінарною проблемою медицини. Будь-який лікарський засіб при певних умовах може викликати розвиток реакцій гіперчутливості. Частіше в якості її етіологічних чинників розглядаються антибіотики, міорелаксанти, анестетики, нестероїдні протизапальні засоби, ацетомінофен, рентгеноконтрастні речовини, вакцини, сироватки, біологічні препарати тощо. Але при цьому рідко звертається увага на можливість розвитку гіперчутливості до допоміжних речовин (ексципієнтів), що входять до складу майже всіх лікарських засобів. В публікації розглянута можливість викликати розвиток медикаментозної алергії для таких ексципієнтів, як алергенні молекули коров'ячого молока, курячого яйця, злаків, риби, лецитин сої, лактоза желатин, молочна кислота, рослинні олії, дріжджові білки, пробіотики, карбоксиметилцелюлоза, поліетиленгліколі, їх похідні тощо. На підставі аналізу численних літературних даних автори роблять висновки про те, що розвиток алергії до ексципієнтів лікарських засобів зустрічається рідше, ніж їх непереносимість, в участі якої не приймають імунологічні механізми; клінічні прояви гіперчутливості до ексципієнтів можуть коливатися від нетяжких шкірних, очних та респіраторних симптомів до небезпечної для життя анафілаксії; довести роль саме ексципієнтів у розвитку несприятливих реакцій на лікарські засоби та харчові продукти досить важко, тому алергологічна діагностика в таких випадках базується на використанні даних алергологічного анамнезу, шкірних, провокаційних та лабораторних методів дослідження, значна частина яких є невалідованими, недостатньо інформативними або взагалі нерозробленими та недоступними для практичних лікарів України; а проблема гіперчутливості до ексципієнтів лікарських засобів потребує подальшого дослідження.This publication has 51 references indexed in Scilit:
- Drug allergy: A 2022 practice parameter updateJournal of Allergy and Clinical Immunology, 2022
- Recurrent anaphylaxis to a gelatin-based colloid plasma substitute and to cetuximab following sensitisation to galactose-alpha-1,3-galactoseBritish Journal of Anaesthesia, 2021
- Anaphylaxis after injecting a hemostatic agent containing gelatin into vertebral bone under pressure—a warningSpine Deformity, 2021
- Preventing iatrogenic gelatin anaphylaxisAnnals of Allergy, Asthma & Immunology, 2019
- Food allergy: A practice parameter update—2014Journal of Allergy and Clinical Immunology, 2014
- Egg-allergic patients can be safely vaccinated against influenzaJournal of Allergy and Clinical Immunology, 2012
- Adverse reactions to vaccines practice parameter 2012 updateJournal of Allergy and Clinical Immunology, 2012
- Anaphylaxis to diphtheria, tetanus, and pertussis vaccines among children with cow’s milk allergyJournal of Allergy and Clinical Immunology, 2011
- Fixed food eruption caused by lactose identified after oral administration of four unrelated drugsJournal of the American Academy of Dermatology, 2005
- Contamination of dry powder inhalers for asthma with milk proteins containing lactoseJournal of Allergy and Clinical Immunology, 2004