СИНДРОМ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ У ПРАЦІВНИКІВ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРЕДИКТОРІВ ТА ШЛЯХІВ ПРОФІЛАКТИКИ
Open Access
- 14 October 2026
- journal article
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Вісник Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені Академіка Степана Дем'янчука. Серія: Педагогіка та психологія
- No. 3,p. 270-276
Abstract
У статті здійснено комплексний теоретичний аналіз проблеми синдрому емоційного вигорання (СЕВ) серед працівників екстреної медичної допомоги (ЕМД). Актуальність дослідження зумовлена специфікою професійної діяльності парамедиків, яка передбачає необхідність ухвалення життєво важливих рішень, функціонування в умовах жорсткого часового пресингу, безперервний контакт із людськими стражданнями та підвищений ризик моральної ретравматизації, що особливо загострюється в сучасних кризових реаліях. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування сутності, патофізіологічних детермінант, ключових предикторів маніфестації та ефективних шляхів психопрофілактики СЕВ у фахівців ургентної медицини. У процесі роботи застосовано методи теоретичного аналізу, систематизації та узагальнення сучасних вітчизняних і зарубіжних наукових джерел. Результати дослідження свідчать про те, що синдром емоційного вигорання (СЕВ) є складною психофізіологічною реакцією на тривалий професійний дистрес, яка проявляється емоційним виснаженням, деперсоналізацією та редукцією професійних досягнень. Розвиток синдрому пов’язаний з порушенням нейроендокринної та вегетативної регуляції, що негативно впливає на когнітивні функції медичних працівників. Встановлено, що основними чинниками ризику СЕВ є надмірне професійне навантаження, недостатня організаційна підтримка, соціально-демографічні та індивідуально-психологічні особливості. Для працівників екстреної медичної допомоги додатковими стресогенами є ризик моральної травми, регулярний контакт із критичними ситуаціями, суїцидальними випадками та гострими психіатричними кризами. Доведено, що ефективна профілактика і подолання СЕВ потребують комплексного підходу, який поєднує організаційні заходи, розвиток емоційного інтелекту, адаптивних копінг-стратегій і навичок саморегуляції. Найбільш доказовим методом психологічної допомоги є когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) та її цифрові формати (iCBT), що сприяють зменшенню проявів емоційного вигорання та підвищенню професійної ефективності працівників екстреної медичної допомоги. Таким чином, існує гостра необхідність впровадження комплексних превентивних програм на індивідуальному та інституційному рівнях задля збереження ментального здоров’я працівників ЕМД.Keywords
This publication has 23 references indexed in Scilit:
- ‘ How can you not be traumatised ’ : Experience of paramedics occupationally exposed to suicideParamedicine, 2024
- The role of anxiety sensitivity in anger symptomatology: Results from a randomized controlled trialJournal of Anxiety Disorders, 2021
- ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ (НА ПРИКЛАДІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, 2021
- Physician burnout: contributors, consequences and solutionsJournal of Internal Medicine, 2018
- Examining the relationship between burnout and empathy in healthcare professionals: A systematic reviewBurnout Research, 2017
- The role of BDNF and HPA axis in the neurobiology of burnout syndromeProgress in Neuro-Psychopharmacology and Biological Psychiatry, 2008
- The construct validity of two burnout measuresJournal of Organizational Behavior, 1993
- Burnout: Summary and Future ResearchHuman Relations, 1982
- The measurement of experienced burnoutJournal of Organizational Behavior, 1981
- Staff Burn‐OutJournal of Social Issues, 1974