Abstract
Резюме. Мета: вивчення поширеності та структури сенсибілізації до алергенів домашніх тварин серед пацієнтів алергологічної клініки. Матеріал та методи дослідження. Проаналізовано результати мультиплексного дослідження (визначення специфічних IgE до 112 алергенних білків за допомогою тест-системи ImmunoCapISAC) у 553 пацієнтів, що звернулись у клініку імунології та алергології «Форпост» зі скаргами на респіраторні та/чи шкірні прояви алергопатології. Результати. Сенсибілізацію до алергенів тварин виявлено у 46,1 % дітей 1-шої групи (0-6 років), 62,8 % дітей 2-гої групи (7-18 років) та у 42,6 % дорослих осіб. Більшість пацієнтів усіх вікових груп (96%) були сенсибілізовані і до інших (харчових та/або інгаляційних) алергенів. У всіх групах обстежених переважала сенсибілізація до алергенів кішки (44,6 % від усіх сенсибілізованих до алергенів тварин у групі дітей 0-6 років, 43,4 % у групі дітей 7-18 років, та 42,7% у групі дорослих осіб) та собаки 12,3 %, 6,6 % та 17,7 % відповідно). При цьому у всіх вікових групах переважала сенсибілізація до головного алергену кішки Fel d1 (утероглобін), у дитячих вікових групах ліпокаліни також викликали високу частоту сенсибілізації, зокрема Сan f1 та Fel d4, тоді як у групі дорослих частота сенсибілізації до простатичного калікреїну собаки Can f5 займала друге місце. Висновки. Алергени тварин, особливо кішки та собаки, відіграють важливу роль у розвитку алергічних захворювань. Більшість пацієнтів з сенсибілізацією до одного виду тварин, мають специфічні IgE до білків кішок або собак, що свідчить про те, що сенсибілізація до алергенів коня та миші можливо частіше відбувається за рахунок перехресної реактивності. У структурі сенсибілізації найчастішим алергеном у всіх вікових групах є мажорний алерген кішки Fel d1. У молодшій віковій групі важливе місце посідають також сироваткові альбуміни, а у дорослих – простатичний калікреїн собаки Can f5, що слід враховувати при виборі відповідних молекул алергенів для діагностики у пацієнтів з гіперчутливістю до алергенів тварин перед проведенням алергенспецифічної імунотерапії.

This publication has 15 references indexed in Scilit: