Мета роботи: Метою дослідження є комплексний історико-правовий аналіз становлення та розвитку інституту відмови від військової служби за переконаннями (conscientious objection) у США та еволюції моделей альтернативної (невійськової та військової) служби як механізму забезпечення свободи совісті в умовах масового призову. Метод дослідження: Застосовано загальнонаукові методи (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння), спеціально-юридичні методи (формально-юридичний, історико-правовий, метод тлумачення норм права), а також аналіз судової практики. Джерельну базу становлять федеральні закони про призов і селективну службу, підзаконні акти та адміністративні процедури Selective Service System, урядові звіти, матеріали релігійних і громадських організацій, а також рішення Верховного суду США. Результати дослідження: У статті встановлено, що інституціоналізація альтернативної служби в США відбувалася через послідовне ускладнення правових критеріїв і адміністративних механізмів визнання відмовника за переконаннями у ключові періоди масової мобілізації. Показано, що у Першій світовій війні домінував підхід «обмеженого релігійного винятку» без сталої програми альтернативної служби. У Другій світовій війні сформувалася системна модель цивільної праці «національного значення» (CPS) у співпраці держави з «історичними мирними церквами». У повоєнний період (Корейська війна) відбувся перехід від таборів до децентралізованої моделі цивільних призначень, а під час війни у В’єтнамі — якісна трансформація критеріїв від суто релігійного тесту до визнання морально-етичних переконань, що була закріплена судовою практикою Верховного суду США (Seeger, Welsh) із одночасним підтвердженням вимоги заперечення «війни в будь-якій формі» (Gillette). Завершенням епохи альтернативної служби як елементу мобілізаційної системи стало згортання призову та перехід США до добровільної армії у 1970-х роках. Теоретична цінність дослідження: Розкрито американську модель альтернативної служби як продукт взаємодії релігійних традицій пацифізму, державної мобілізаційної політики та конституційно-правових гарантій свободи совісті. Визначено етапи еволюції інституту відмови від військової служби: від конфесійного винятку — до ширшого правового підходу, що враховує етичні переконання, та до завершення призовної парадигми. Практична цінність дослідження: Результати можуть бути використані для вдосконалення нормативних і процедурних механізмів альтернативної служби в демократичних державах, зокрема для напрацювання критеріїв «щирості переконань», апеляційних процедур, прозорого переліку прийнятних видів цивільної служби та запобігання дискримінації відмовників. Цінність дослідження: Дослідження демонструє, що легітимна та ефективна альтернативна служба потребує балансу між оборонними потребами держави й правами людини, а також чіткої адміністративної інфраструктури цивільних призначень, здатної мінімізувати свавільність рішень і суспільну стигматизацію відмовників. Тип статті: теоретична (історико-правова). Ключові слова: релігійні організації, свобода совісті, альтернативна (невійськова) служба, релігійні переконання, правове регулювання, національна безпека, національна оборона, військовий обов’язок, США.