The features of psychological status of pregnant women with an allogeneic fetus
Open Access
- 29 December 2022
- journal article
- research article
- Published by Professional Event, LLC in Reproductive health of woman
- No. 8,p. 52-59
Abstract
Мета дослідження: встановлення особливостей психологічного статусу вагітних із алогенним плодом. Матеріали та методи. Проведено оцінювання психологічного статусу 120 вагітних, які були розподілені на дві групи. До І групи увійшли 80 пацієнток, залучених до програм екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) з формуванням алогенного плода, до ІІ групи (контрольна) – 40 вагітних, яким виконали ЕКЗ із використанням власних ооцитів жінки. Психологічний стан вагітних оцінювали за допомогою опитувальника Спілбергера–Ханіна, шкали стресових подій Холмса–Раге, оцінювання самопочуття, активності та настрою, Единбурзької шкали післяпологової депресії, опитувальника якості життя SF-36. Результати. Серед вагітних із алогенним плодом достовірно частіше реєстрували високий рівень реактивної тривожності порівняно з вагітними контрольної групи (32,50 % та 12,50 % відповідно), а також сумнівні показники за Единбурзькою шкалою післяпологової депресії (72,50 % та 52,50 % відповідно). У ході оцінювання якості життя у пацієнток І групи встановлено достовірно нижчі показники рольового емоційного функціонування (41,13±5,29 бала), соціального функціонування (72,76±4,88 бала), а також рольового фізичного функціонування (35,12±7,22 бала) та життєвої активності (38±7,11 бала), ніж в обстежених жінок ІІ групи (62,43±5,45, 84,4±5,02, 46,89±6,51 та 59,56±9,78 бала відповідно). Показники самопочуття та настрою також були достовірно нижчими у І групі (3,88±1,40 та 4,21±1,27 бала відповідно) порівняно з ІІ групою (4,83±1,55 та 5,13±1,49 бала відповідно). Висновки. Психологічний статус вагітних із алогенним плодом характеризується наявністю статистично значущих відхилень не лише порівняно з контрольною групою, а й з нормативними показниками, передбаченими стандартизованими методиками опитування. Це свідчить про необхідність подальшого вивчення взаємозв’язку між даними факторами та частотою ускладнень перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду, а також стану новонароджених у цих жінок та можливих шляхів корекції психологічного статусу для зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень.Keywords
This publication has 42 references indexed in Scilit:
- Antenatal mindfulness intervention to reduce depression, anxiety and stress: a pilot randomised controlled trial of the MindBabyBody program in an Australian tertiary maternity hospitalBMC Pregnancy and Childbirth, 2014
- Maternal depression, anxiety and stress during pregnancy and child outcome; what needs to be doneBest Practice & Research Clinical Obstetrics & Gynaecology, 2014
- Randomised controlled pilot trial of mindfulness training for stress reduction during pregnancyPsychology & Health, 2013
- Predictors of fertility quality of life (FertiQoL) in infertile women: analysis of confounding factorsEuropean Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology, 2013
- Psychological adjustment and psychosocial stress among Japanese couples with a history of recurrent pregnancy lossHuman Reproduction, 2012
- A systematic review of studies validating the Edinburgh Postnatal Depression Scale in antepartum and postpartum womenActa Psychiatrica Scandinavica, 2009
- Psychological and social aspects of pregnancy, childbirth and early parenting after assisted conception: a systematic reviewHuman Reproduction Update, 2008
- ACOG Committee Opinion No. 343: Psychosocial Risk Factors: Perinatal Screening and InterventionObstetrics & Gynecology, 2006
- Detection of Postnatal DepressionThe British Journal of Psychiatry, 1987
- Psychometric Properties of the STAI: A Reply to Ramanaiah, Franzen, and SchillJournal of Personality Assessment, 1984