Abstract
З метою аналізу особливостей навчання в умовах війни проведено анкетування 142 студентів 4-6 курсів, які проходили навчання у Полтавському державному медичному університеті у період із березня по травень 2022 року. Було встановлено, що більшість студентів усвідомлюють необхідність продовжувати освітній процес у таких складних умовах, хоча 57,7% зазначали, що їм складно зосередитись на навчанні. Третина опитаних розцінюють навчання як спосіб відволіктися від військових подій, а 42,3% (60 опитуваних) вважають важливими оцінки, які отримують під час навчання. Такі дані дозволили викладачам гнучкіше працювати зі студентами, вибирати ресурси та механізми навчання, які б дозволили підлаштовуватися під різні умови студента, у тому числі їх безпеку та доступність до комунікації. Враховуючи те, що 42,3% опитуваних вважають дистанційне навчання під час війни ідентичним навчанню під час пандемії COVID-19, можна зробити висновки, що студенти адаптувалися до змінених умов отримання знань. Вектор викладача за таких умов змістився на наставництво, а заняття перестає бути лише майданчиком для здобуття знань, а й місцем пошуку однодумців та відповідей на свої внутрішні питання. Крім того, студенти більш відповідально стали ставитися до самоосвіти, так 53,5% з опитуваних додатково проходили тренінги з дій медиків в умовах війни. Отже, продовження навчання в умовах як пандемії, так і у воєнний час вимагає продовження. Так формується майбутнє покоління як професіоналів, а й особистостей, загартованих складними умовами.