Abstract
Стаття присвячена визначенню, на підставі аналіз доктринальних джерел, юридичних умов ефективності приватноправових інструментів діяльності публічної адміністрації. Автором констатовано, що юридичні умови ефективності застосування таких інструментів – це комплекс правових факторів нормативного, інституційного та процедурного характеру, що створюють необхідне підґрунтя для досягнення належного соціально-правового ефекту від використання договірних, фінансово-майнових та корпоративних форм взаємодії держави з приватними суб’єктами. Серед юридичних умов ефективності приватноправових інструментів діяльності публічної адміністрації окреслено: 1) якість законодавства, що визначає порядок застосування приватноправових інструментів діяльності публічної адміністрації (законність прийняття та опублікування відповідного нормативно-правового акта, законодавча техніки, що у тому числі охоплює сукупність правил та прийомів підготовки законів та їх текстів; правова визначеність та конкретність закріплення повноважень суб’єктів публічної адміністрації, меж їх адміністративного розсуду, правового статусу приватних суб’єктів правовідносин, а також деталізація провадження адміністративних процедур тощо); 2) рівень правосвідомості учасників правовідносин, що виникають у сфері публічного адміністрування (як специфічна форма суспільної свідомості, що охоплює сукупність поглядів, емоцій, почуттів, уявлень та настанов, які відображають ставлення цих учасників до чинного адміністративного права й системи права загалом); 3) інституційні гарантії правової захищеності сторін у відносинах за участю публічної адміністрації та приватних суб’єктів (ця умова не зводиться лише до наявності норм у законодавстві, а передбачає створення та ефективне функціонування механізмів і процедур, що забезпечують реалізацію прав і законних інтересів сторін; 4) узгодженість механізмів публічного та приватного права на етапі реалізації приватноправових інструментів діяльності публічної адміністрації.

This publication has 1 reference indexed in Scilit: