Abstract
Спроможність здійснення пошуково-рятувальної діяльності є однією з базових вимог до збройних сил держав – членів НАТО. Спрямованість політичного курсу України на набуття членства в НАТО зумовлює актуальність визначення і розвитку ідентичної спроможності для Міністерства оборони і Збройних Сил України. Військово-Морські Сили Збройних Сил України — це окремий вид збройних сил держави, призначений для захисту її суверенітету, територіальної цілісності та державних інтересів на морі, на приморських напрямках та на річкових акваторіях. Однією зі складових Військово-Морських Сил Збройних Сил України є надводні сили у вигляді кораблів, катерів та суден забезпечення для ударних, патрульних і мінно-тральних дій. На спеціальних суднах додатково може бути організовано службу радіаційної безпеки, хімічну, пошуково-рятувальну службу, службу підводно-технічних робіт, а також суднові команди водолазів, пожежників, обчислювальної техніки, спеціальних вимірювань, інші структурні підрозділи (залежно від призначення судна й чисельності екіпажу). Часом персонал виконує службові обов’язки у напружених, екстремальних умовах.