Abstract
Упровадження концепції Нової української школи передбачає трансформацію вітчизняної системи повної загальної середньої освіти на нових концептуальних засадах для всіх її рівнів, у тому числі й на рівні профільної середньої освіти. Стратегічна функція завершального етапу здобуття середньої освіти полягає в наданні можливості здобувачам освіти задовольнити свої освітні потреби залежно від подальших життєвих планів — продовження навчання чи здобуття професії. Тому профільна середня освіта повинна ґрунтуватися на засадах глибокої індивідуалізації та диференціації навчання, урахуванні потреб і інтересів учнів, їхніх здібностей і життєвих намірів самореалізації. На підставі узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду у статті подаються основні концептуальні засади запровадження профільної середньої освіти за двома спрямуваннями — академічним і професійним. У змісті освіти пропонується виокремити два складники: 1) ядро загальноосвітньої підготовки, обов’язкове для всіх, хто здобуває повну загальну середню освіту; 2) зміст, який залежно від спрямування забезпечує поглиблене оволодіння профільно орієнтованими знаннями, компетентностями, способами діяльності тощо. Перший складник може бути відображений чотирма напрямами: мовно-літературна, STEM, суспільно-гуманітарна освіта, фізичний розвиток і безпека. Другий складник залежно від спрямування реалізується профільними предметами, що вивчаються поглиблено, або професійно орієнтованими дисциплінами для закладів професійно-технічної і фахової передвищої освіти. Відповідно до такого поділу змісту заклади освіти створюють освітні/освітньо-професійні програми відповідно до обраних профілів навчання, професій чи спеціальностей. Для задоволення освітніх потреб здобувачів освіти органи місцевого самоврядування формують мережу закладів профільної середньої освіти різного типу (академічні і професійні ліцеї, коледжі, заклади спеціалізованої освіти), які функціонують головним чином відокремлено або в комплексі з іншими установами і закладами освіти.