У роботі розглянуто задачу математичного проєктування дренажної системи для контрольованого зниження внутрішньоочного тиску (ВОТ) та мінімізації ризику післяопераційної гіпотонії. Обґрунтовано необхідність врахування взаємозв’язку між геометричними параметрами дренажного каналу, його гідравлічним опором, інтенсивністю відтоку водянистої вологи та прогнозованим значенням ВОТ. Як базову фізико-математичну модель використано закон Гагена-Пуазейля для стаціонарної ламінарної течії ньютонівської рідини через циліндричний канал. Основними змінними проєктування визначено внутрішній радіус і довжину дренажного каналу. На основі залежності гідравлічного опору від геометричних параметрів сформовано математичний критерій ризику післяопераційної гіпотонії та інтегральний критерій оптимізації, який враховує ризик надмірного зниження ВОТ і відхилення від заданого цільового значення тиску. Сформульовано задачу оптимального вибору геометричних параметрів дренажного каналу в межах заданих конструктивних обмежень. Отримано аналітичні співвідношення для визначення допустимої області параметрів «радіус-довжина», за якої прогнозований ВОТ не виходить за встановлені межі. Проведено аналіз чутливості моделі до зміни довжини та внутрішнього радіуса каналу, який показує принципово різний характер їхнього впливу на гідравлічний опір: лінійний для довжини та нелінійний, пропорційний четвертому степеню радіуса, для радіуса. Запропоновано також підхід до оцінювання робастності конструкції з урахуванням технологічних відхилень геометричних параметрів. Розроблений метод може бути використаний як інструмент попереднього медико-технічного проєктування дренажних систем та як основа для подальшого поєднання аналітичного моделювання з CFD-розрахунками а також експериментальною верифікацією.