У статті розроблено формалізовану методику оцінювання та зниження кіберризиків супутникових каналів зв’язку Starlink під час інтеграції в інформаційну інфраструктуру авіаційних підприємств як об’єктів критичної інфраструктури. На відміну від традиційних підходів, що здебільшого орієнтовані на наземні корпоративні мережі та матричні оцінки ризику, запропоновано розглядати супутниковий LEO-канал як автономний динамічний периметр безпеки з власною багаторівневою структурою загроз і топологічними залежностями. Методика поєднує структурну декомпозицію системи на космічний, наземний та інтеграційний сегменти, адаптоване застосування STRIDE для систематизації сценаріїв атак і підхід ISO/IEC 27005 для узгодженого ризик-менеджменту. Інформаційну інфраструктуру подано у вигляді орієнтованого графа, де вузли характеризуються коефіцієнтами критичності, а ребра імовірностями переходів атаки, модифікованими коефіцієнтами ослаблення захисних бар’єрів. Показано каскадний ефект альтернативних шляхів компрометації та продемонстровано, що впровадження сегментації, IDS/IPS та контрольованого доступу дозволяє кількісно зменшити інтегральний структурний ризик приблизно на 93–94% у прикладному сценарії. Запропонований підхід придатний для порівняння альтернативних архітектур захисту та обґрунтування контрольних точок з максимальним внеском у зниження ризику