Визначені переваги та проблеми мікрохвильової обробки діелектричних матеріалів для виготовлення технічної кераміки, а також розглянуті методи вирішення негативних явищ, що можуть виникнути в процесі спікання кераміки в мікрохвильовому полі. Доведені унікальні особливості мікрохвильового спікання, серед яких швидке нагрівання матеріалу та скорочення часу з можливістю економії енергії до 90%; отримання набагато тонших та однорідних мікроструктур, що призводить до набагато кращих механічних властивостей; отримання нових матеріалів, які зазвичай неможливі за допомогою традиційних методів. Проведений аналіз взаємодії матеріалу з електромагнітним випромінюванням в мікрохвильовому діапазоні в залежності від діелектричних властивостей матеріалів, зокрема комплексної діелектричної проникності. Наголошується, що на даний час мікрохвильова технологія використовується для виробництва передової технічної кераміки, такої як мікрохвильові діелектричні компоненти (фільтри, резонатори, антени), вироби на основі карбіду вольфраму, кераміка надвисокої температури та реакційно-зв'язані композити. Наведені результати експериментальних досліджень процесу нагрівання в мікрохвильовому полі пресованого порошкового карбіду кремнію та оксиду алюмінію зі полівініловим спиртом та лігносульфонатом ЛСТ як сполученими. Проведений аналіз нерівномірності нагрівання зразків за товщиною. Визначено значення теплового ККД мікрохвильової камери та темп нагрівання пластини з пресованого порошку карбіду кремнію масою 0,165 кг при вихідній потужності магнетрону 800 Вт. Наведені результати апробації аналітичної залежності для розрахунку локальної температури діелектричного матеріалу в умовах дії мікрохвильового поля як внутрішніх джерел енергії. Представлені результати аналізу кривих температур при нагріванні діоксиду алюмінію із застосуванням сполучного 10% ЛСТ у мікрохвильовій камері та визначений темп нагрівання. Наголошується, що зростання темпу нагрівання після 150 оС обумовлено продуктами терморозпаду сполученого