Abstract
У статті досліджується питання використання Тарасом Шевченком біблійних тем, сюжетів та персоналій у художніх текстах. Аналізується творча й особистісна потреба в українського митця звертатися до загальносвітових християнських ідеалів як взірців євангельської доброчесності та філантропії. Особливу увагу приділено змалюванню трагічних образів Ісуса Христа, Божої Матері та перших християн у поемах Т. Шевченка «Неофіти», «Марія» та інших творах. Досліджується аудиторна спрямованість Шевченкових поезій і прозових текстів на релігійну тематику в ХІХ ст. та порушується проблема актуальності цих творів у сучасному суспільстві. Дослідниця спрямовує погляд на значення релігійних книг та біблійних творів в особистому житті поета. Також у статті досліджуються етапи становлення філософсько-християнських поглядів і морально-етичних переконань Тараса Шевченка. Авторка статті торкається питань віри й віросповідання українського поета та його ставлення до релігії та священнослужителів.