Abstract
Аналіз застосування військових формувань артилерії показав, що у практиці ведення бойових дій розвідувально-вогневими комплексами під час вогневої підтримки в операціях (діях) виникла суперечність за чинником часу. З одного боку, існує потреба в максимізації тривалості вогневого нальоту для досягнення планованої результативності вогневої підтримки в операціях (діях), а з іншого – мінімізації перебування розвідувально-вогневого комплексу на закритих вогневих позиціях після відкриття вогню в ході виконання завдань вогневої підтримки. Одним із ключових методів вирішення цієї суперечності в теорії військового управління є аналітико-стохастичне моделювання з використанням теорії марковських випадкових процесів із безперервним часом. У статті набула подальшого розвитку наявна аналітико-стохастична модель застосування ракетних підрозділів. Викладений опис аналітико-стохастичної моделі з використанням теорії марковських випадкових процесів із безперервним часом може бути використано для оцінювання можливої живучості і результативності ведення бойових дій розвідувально-вогневих комплексів під час вогневої підтримки в операціях (діях).

This publication has 19 references indexed in Scilit: