Abstract
У статті проведено аналіз можливостей авіаційних бомб, починаючи від тих, що випускались за часів СРСР та у великій кількості зберігались на воєнних арсеналах російської федерації (рф) і закінчуючи новітніми, розробленими з урахуванням досвіду воєнних конфліктів, які передували вторгненню в Україну. Проведено їх класифікацію та розглянуто особливості. Зроблено висновок про можливість переобладнання звичайних бомб і перетворення їх на керовані шляхом встановлення уніфікованого модулю планування і корекції (УМПК). Проаналізовано інтенсивність застосування керованих авіабомб (КАБ) у ході російсько-української війни (РУВ). Зроблено висновки, що армія рф вдосконалює тактику застосування КАБ; що масштаби їх використання у ході РУВ є такими, яких не знало людство ні в одній іншій війні сучасності. Досліджено способи боротьби з КАБ. Вказано їх сильні сторони та проблемні питання. Зроблено висновок, що найбільш перспективною є боротьба з носіями КАБ на аеродромах і знищення їх у повітрі до рубежів скидання бомб. Дієвим і перспективним способом протидії плануючим бомбам є постановка завад за допомогою засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Зроблено висновок: бомби, які вільно падають після дообладнання УМПК стали грізною зброєю, яку противник щодня застосовує для ударів по військах на лінії бойового зіткнення (ЛБЗ), для руйнування інфраструктури міст і сіл та терору цивільного населення прифронтових областей.

This publication has 13 references indexed in Scilit: