Abstract
Будівлі з близьким до нульового споживанням енергії (NZEB) є пріоритетним напрямом сталого розвитку в європейській та українській будівельній практиці. Особливу складність становить адаптація принципів NZEB до історичних об’єктів, де необхідно забезпечити баланс між енергоефективністю та збереженням архітектурної спадщини. Метою статті є узагальнення наукових підходів і практичного досвіду щодо реалізації NZEB у сучасних і, зокрема, історичних будівлях, а також аналіз нормативно-правових та технологічних викликів щодо інтеграції стандартів NZEB у історичну забудову. Методи дослідження включають систематичний аналіз понад 70 джерел наукової літератури, класифікованих за напрямами: нормативно-правове регулювання NZEB у країнах ЄС і Україні, технічні стратегії адаптації історичних будівель, використання відновлюваних джерел енергії, підключення до інфраструктури та заходи з енергоефективності. Окрема увага приділяється реалізованим прикладам модернізації історичних об’єктів, які демонструють практичну можливість досягнення показників NZEB без шкоди для архітектурної цінності будівель. Згідно з діючими українськими нормативами, максимальні значення показника споживання первинної енергії з невідновлюваних джерел енергії (EPₚ) для будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії у разі реконструкції становлять: для житлових будівель – від 59 до 117 кВт·год/м² залежно від поверховості та темпе-ратурної зони; для громадських будівель дана величина залежить також від коефіцієнта компактності і становить 17-45 кВт·год/м³; для будівель закладів освіти – від 26 до 60 кВт·год/м³. Результати огляду свідчать про наявність широкого спектра можливостей для досягнення стандартів NZEB в історичних будівлях – від впровадження фотоелектричних систем і теплових насосів до використання сучасних систем мікроклімату та оптимізації систем гарячого водопостачання. Водночас наголошується на ва-жливості проведення попередньої теплотехнічної діагностики та індивідуального підходу до кожного об’єкта. Отримані висновки можуть бути використані як аналітична база для подальшого розвитку нормативних рішень, адаптованих до історичних будівель, та як практичний орієнтир для проєктантів і фахівців у сфері енергоефективної реновації

This publication has 41 references indexed in Scilit: