Abstract
Антропологічне скерування лінгвістики сфокусувало наукові дослідження в центрах, дотичних до людини та її потреб. Світ мови став частиною світу людини, отже, у лінгвістиці з’явилося багато нових проблем і, відповідно, нових наук. Серед них – лінгвопрагматика, що аналізує процес комунікації в координатах «локуція – іллокуція – перлокуція» (Дж. Остін). Особливої ваги з огляду на високий рівень впливу на соціум набирають різні методики вивчення бізнес-спілкування. Прагматика мовленнєвої діяльності реклами, менеджер-спілкування тощо демонструє експансію на рівні побуту та, що важливо, свідомості індивіда за допомогою часто непримітних тактик комунікації. У статті зроблено спробу розкрити методи мовного впливу адресанта на адресата в галузі житлової комерції. Нашу увагу привернуло використання рієлторами та розробниками рієлторської реклами прикметників на позначення малого приміщення: «дуже маленька», «компактна», «крихітна», «мала», «маленька», «маленьких розмірів», «малесенька», «малогабаритна», «малюсінька», «невелика», «невеличка», «смарт», що їх у сучасних словниках зафіксовано як синоніми. Нас зацікавив факт їхньої семантичної одноплановості у сприйнятті сучасних мовців. Для підтвердження / заперечення гіпотези про абсолютну синонімію частини зазначених лексем і синонімні відношення між усіма компонентами згаданої низки було проведено експеримент серед студентського середовища, у результаті якого виявлено семантичні нюанси лексем на позначення приміщення малого розміру. Слова, які в сучасних словниках потрактовано як синоніми, насправді виявнюють у сприйняття деякі особливості: 1) не всі лексеми респонденти сприймають як абсолютні синоніми; 2) виявлено чітку тенденцію до усвідомлення градуальності зазначених ад’єктивів; 3) респонденти змогли визначити та сформулювати семантичну різницю між аналізованими лексемами. Результати аналізу підтверджено студіюванням мікроконтекстів, вибраних із мережевого спілкування. Окрім різниці у значенні обраних лексем, семантика перцептивного образу в адресата залежить і від інших чинників, зокрема й від конотативного ореолу, створеного ситуацією чи текстом. Усвідомлення цих нюансів дає можливість впливати на сприйняття адресата, відповідно трансформувати реальність у напрямі, потрібному адресантові.