Мета роботи. У статті висвітлено методологічні проблеми фінансово-економічного забезпечення збройного захисту України в умовах повномасштабної війни. У вступі обґрунтовано еволюцію фінансово - економічного забезпечення до ключового фактора стійкості держави, з акцентом на українські реалії з 2014 року. Визначено фрагментарність методичного апарату, сформованого в мирні часи, та необхідність адаптації зарубіжних методик до гібридних загроз. Метод дослідження. Постановка проблеми фокусується на відсутності цілісного апарату для обґрунтування рішень, з обмеженнями бюджетного підходу в українських дослідженнях та проблемами перенесення зарубіжних моделей. Підкреслено розірваність між наукою та практикою, відсутність єдиного понятійного поля. Новизна – синтез практик для гібридного апарату з інтегративною моделлю, що враховує ефекти допомоги. Практична цінність дослідження. У статті проведено аналіз трьох груп підходів (фінансово-бюджетний, спроможнісний, системно-сценарний) з таблицею переваг та обмежень. Обґрунтовано поєднання для України, схему моделі. Виявлено невідповідність апарату реаліям, потребу в інтеграції. Висновки підтверджують трансформацію апарату, релевантність системно-сценарних підходів, гіпотезу про інтеграцію. Майбутні дослідження. Пропозиції: закріплення інтегрованого апарату, впровадження сценарного підходу, оцінка стійкості, міждисциплінарність, зменшення розриву науки-практики. Тип статті. Теоретичний, практичний.