Abstract
У статті досліджуються ключові проблеми подолання травм та криз у період війни, зокрема у контексті соціальної реабілітації, психосоціальної підтримки та забезпечення доступу до необхідних послуг для постраждалих. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю адаптації існуючих механізмів підтримки до умов війни та кризового управління. Основними проблемами визначено зниження ефективності існуючих соціальних і психологічних систем підтримки, нестача ресурсів та інфраструктури, а також підвищена потреба в мобільних і цифрових рішеннях для надання допомоги. Метою дослідження є вивчення існуючих підходів до подолання травм і криз та оцінка впливу війни на здатність надавати допомогу постраждалим. У статті застосовано методи порівняльного аналізу, контент-аналіз нормативно-правових актів, статистичний аналіз та розробка концептуальної моделі оцінки доступу до кризових послуг. Порівняльний аналіз досвіду таких країн, як Швеція, Німеччина та Франція, дозволив виявити ефективні практики, які можуть бути адаптовані до українських реалій. Результати дослідження показали, що війна значно вплинула на інституційну спроможність органів влади та створила серйозні виклики для соціальної інфраструктури. Одним із важливих аспектів є розвиток цифрових платформ для надання психологічної допомоги та реабілітації. У статті розроблено модель оцінки доступу до кризових послуг, яка включає такі фактори, як соціальний капітал, інфраструктура, економічний потенціал, рівень урядування та цифрові можливості. Застосування цієї моделі дозволить більш точно оцінити ефективність надання допомоги в умовах війни та виявити напрямки для удосконалення існуючої системи. Висновки вказують на важливість удосконалення механізмів кризового управління та підтримки постраждалих, зокрема через інтеграцію цифрових рішень і міжнародного досвіду.

This publication has 11 references indexed in Scilit: