Abstract
Мета статті. Дослідження особливостей застосування нечітких когнітивних карт для сценарного моделювання функціонування об’єктів критичної інфраструктури в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру. Методи дослідження. Під час написання статті застосовано метод когнітивного (з використання нечітких когнітивних карт) моделювання, що дало змогу оцінити потенційну ефективність введення заходів для мінімізації ризиків та забезпечення стійкості об’єктів критичної інфраструктури особливо перед загрозами, які виникають в умовах уведення в державі правого режиму воєнного стану. Запропонований підхід дав змогу проведенню сценарного моделювання максимального негативного впливу найвагоміших концептів системи загроз на рівень безпеки функціонування критичної інфраструктури. Отримані результати дослідження. Розроблено когнітивну модель функціонування об’єктів критичної інфраструктури в умовах впливу різного роду загроз, де ключові компоненти системи розбиті на три групи. Складові повсякденного функціонування враховують взаємозв’язки між показниками рівня фінансування, ресурсного забезпечення, станом технологічного обладнання, якістю продукції, а також чисельністю і кваліфікацією персоналу. Складові зовнішніх та внутрішніх загроз об’єднали різни види ризиків (фінансові, природні, техногенні, соціальні, застосування безпілотних літальних апаратів, застосування вогнепальної зброї, інформаційні, пожежні тощо) та враховують ступінь їх впливу на рівень нормального функціонування об’єкту. Наслідки від цих небезпек об’єднали соціальні, матеріальні та екологічні збитки. Елементи наукової новизни. Запропонований підхід описує новий спосіб визначення негативного впливу найвагоміших загроз на рівень безпеки функціонування об’єктів критичної інфраструктури. Вперше застосовано використання нечітких когнітивних карт в частині оцінці наслідків від пожежних загроз, атак із застосуванням безпілотних літальних апаратів та терористичних дій із застосуванням вогнепальної зброї. Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Отримані результати мають прикладне значення для побудови адаптивних систем управління безпекою критичної інфраструктури на рівнях міст, регіонів та держави. Модель може бути інтегрована в існуючу єдину державну систему цивільного захисту, підвищуючи ефективність її функціональних та територіальних підсистем в режимах надзвичайного та воєнного станів.

This publication has 4 references indexed in Scilit: