Abstract
У статті обґрунтовано методологічну необхідність застосування теорії антикрихкості для когнітивного захисту управлінських систем в умовах інформаційної ентропії. Доведено, що традиційні моделі менеджменту не враховують індивідуальний поріг інтоксикації (IPT), що ініціює каскадну деградацію рішень. Ключовий акцент зроблено на перевагах антикрихкого підходу: здатності системи трансформувати хаос у ресурс для розвитку управлінського капіталу. Запропоновано перехід до проактивної адаптації через асинхронні фільтри та Deep Work.