Abstract
Пропонована стаття, підготовлена у дискурсі сучасної практичної філософії, присвячена аргументації тези про змістовну взаємообумовленість теорії належного та аксіологічного знання. У роботі показано, що представники теорії належного визнають залежність дотримання певних правил чи норм від того, наскільки вони відображають та захищають життєво важливі цінності. Для адептів ціннісної теорії загальним є переконання про особливий потенціал реалізації особою обов’язку за умови внутрішнього прийняття його ціннісних засад. У підсумку зроблено висновок, що установка про змістовну взаємообумовленість деонтології та аксіології підлягає парадигмізації, оскільки має методологічний потенціал у контексті формування моральних принципів і настанов та пов’язаних з ними внутрішніх імперативів, як, зокрема, основи службового обов’язку, особливо важливого для представників професій, що відносяться до типу «людина – людина».