Abstract
У статті розглянуто сучасні напрямки розвитку та перспективи застосування безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) у складі засобів (підрозділів) системи протиповітряної оборони (ППО). Проаналізовано досвід сучасних збройних конфліктів, зокрема російсько-української війни. Він свідчить про зростання ролі безпілотних літальних апаратів (БпЛА) у забезпеченні ефективності бойових дій, як засобів розвідки, корегування вогню артилерії, нанесення ударів по наземним цілям з повітря, а також у виконанні завдань перехоплення розвідувальних та ударних БпЛА противника та малошвидкісних засобів повітряного нападу (ЗПН) (гелікоптерів, літаків тощо). Проведено попередній аналіз проблемних питань, пов’язаних із застосуванням класичних систем ППО (зенітно-ракетних, зенітно-гарматних комплексів). Зокрема, розглянуті питання щодо обмеженості ресурсів (боєприпасів) на штатні системи ППО та економічної доцільності їх використання для протидії ЗПН (розвідувальних та ударних БпЛА, гелікоптерів та літаків) при виробництві та експлуатації. Виявлено необхідність у пошуку нових технічних рішень, одним з яких є інтеграція транспортних засобів у структуру БпАК перехоплення для набуття експлуатаційних та бойових властивостей, які необхідні для ефективного виконання бойових завдань у складі засобів ППО. Проведено аналіз існуючих керівних документів та стандартів, які регламентують вимоги до БпАК. Виявлено наявність протиріч у визначеннях, класифікації та підходах до їх розробки й застосування. Запропоновано перспективні напрямки щодо розвитку БпАК, як складової засобів ППО з урахуванням уточнення термінологічного апарату, удосконалення архітектури систем управління та використання адаптивних алгоритмів взаємодії між елементами комплексу. Результати дослідження можуть бути використані при формуванні тактико-технічних та оперативно-тактичних вимог до перспективних БпАК у складі засобів (підрозділів) системи ППО.

This publication has 20 references indexed in Scilit: