У статті висвітлюється структура розробленої моделі: її концептуально-цільовий, змістовий, технолого-методичний, організаційно-діяльнісний і результативний компоненти, ціннісно-змістова основа й функції кожного з них. Обґрунтовано склад концептуально-цільового компонента модельного конструкту. Розкрито такі його елементи: 1) загальну мету моделювання 2) методологічні підходи; 3) цілі підготовки: складники системи професійно-цифрових компетентностей викладача (реалізована ідея ізоморфної відповідності груп компетентностей певним професійним функціям); 4) дві групи принципів досягнення цих цільових орієнтирів. Акцентовано увагу на провідних функціях змістового компонента моделі. Схарактеризовано цілісні властивості і напрями оновлення змісту підготовки: культуропанівний, системно-цифровий, цілісно-розвивальний, гуманістично-психопедагогічний, валеологічно-захисний і євроінтеграційний. У технолого-методичному компоненті моделі віддзеркалено складники двох авторських технологій: 1) організації цілісного саморозвитку майбутніх викладачів у модульно-розвивальній системі їх дистанційного і змішаного навчання; 2) психолого-педагогічного супроводу культивування майбутнім викладачем психічного оздоровлення і національно значущих дій у ситуації воєнного стану в країні. Їх функція – виступати провідними цінностями-засобами розкриття оновленого змісту і досягнення нових цілей. Розкрито системні умови досягнення якості організації педагогічних дій у вимірі оновлених цілей підготовки. Зроблено акцент на результативному компоненті моделі, який виконує функцію сукупного відтворення потенційно можливого нового знання про професійну підготовку у педагогічному ЗВО. Ключові слова: структура моделі; професійна підготовка; ЗВО; майбутній викладач; професійно-цифрові компетентності; принципи оновлення змісту; принципи побудови і реалізації технологій; цифровізація.