Abstract
Першого піку старіння Китайська народна республіка досягла 2003, коли частка населення віком 60+ досягла позначки 3,8%. Відтоді питання управління якістю життя та підвищення конкурентоспроможності людських ресурсів похилого віку залишається актуальним. Проблема ускладнюється відсутністю комплексної програми розвитку людських ресурсів похилого віку на державному рівні. Дослідження присвячене вияву на основі літературних джерел та статистичних даних стану освітньої підготовки людських ресурсів похилого віку Китаю та надання пропозицій щодо планування розвитку конкурентоспроможності та підвищення якості людських ресурсів похилого віку через освіту. Основним науковим результатом можна вважати доведення впливу освіти для літніх людей як дієвого заходу планування розвитку конкурентоспроможності та підвищення якості людських ресурсів похилого віку.

This publication has 2 references indexed in Scilit: