Abstract
Визначено особливості інтеграції Механізму цивільного захисту ЄС у систему безпеки України з урахуванням викликів сучасності та зовнішніх загроз. Виявлено, що ефективне впровадження цього європейського інституційно-комплексного механізму потребує внесення змін до чинної Стратегії екологічної безпеки України (до 2030 р.), а також розробки нової Стратегії громадської безпеки та цивільного захисту в Україні. Наполягається, що такий підхід спрямований на підвищення стійкості України до природних, воєнних і техногенних загроз, кількість яких зростає протягом останнього десятиліття внаслідок глобальних змін клімату та збройної агресії російської федерації. У цьому контексті обґрунтовано конкретні нормотворчі пропозиції щодо оновлення положень державної екологічної політики України та її адаптації до зміни клімату відповідно до європейських практик. Акцентовано, що Механізм цивільного захисту ЄС застосовується у випадках стихійних лих і катастроф, а його цінність полягає у синергії та постійному вдосконаленні. Свідченням цього є розширення держав-членів Механізму цивільного захисту ЄС, активна взаємодія з країнами, які не учасниками цього механізму, але потребують допомоги або можуть долучитись до її надання як держава-партнер та ін. З’ясовано, що сучасний базис функціонування Механізму цивільного захисту ЄС становлять задекларовані висхідні принципи. У той же час, зважаючи на наростаючий зовнішній вплив, доведено, що імплементація даного механізму в Україні має відбуватись з позиції дотримання принципу парсимонії. Аргументовано, що він передбачає науково обґрунтоване обрання найбільш ефективного та економічно доцільного варіанту дій. Наведено матрицю ризиків у сфері екологічної безпеки України, що (матриця) побудована на основі методології функціонування Механізму цивільного захисту ЄС, яка дозволяє інтегрувати оцінку природних, техногенних та антропогенних факторів у єдину систему. Додатково представлено формули кількісного оцінювання ризиків, які можуть використовуватися для аналізу ефективності державної політики у сфері імплементації Механізму цивільного захисту ЄС в Україні. Зроблено висновок, що поєднання вітчизняного стратегічного планування з європейським підходом до управління ризиками, що створює основу для посилення інституційної спроможності України в умовах зростання зовнішніх викликів.