Abstract
У статті наведено результати порівняльної оцінки типу будови тіла корів різних генотипів диференційованих за часткою спадковості за поліпшуючою породою у віковій динаміці в умовах ДП ДГ «Нова Перемога» Житомирської області та відповідності даних селекційних груп параметрам тварин бажаного типу і стандарту породи за основними ознаками екстер’єру. Дослідження проведені за загальноприйнятими методиками у молочному скотарстві. «Голштинізація» в даному стаді призводить до значного покращення екстер’єрного типу корів у бік збільшення висотних, широтних промірів та живої маси. Тварини з найбільшим значенням частки спадковості за голштином характеризуються високоногістю, гарним розвитком грудної частини тулуба і широким задом. Варто відмітити, закономірне підвищення живої маси та промірів будови тіла у динаміці лактацій, однак інтенсивність даних змін значно обумовлена часткою спадковості за голштином. Корови першої групи (93,7 і більше % за голштином) відзначилися більш інтенсивною зміною живої маси та промірів будови тіла у межах лактацій порівняно із ровесницями інших груп. Порівняння корів різних генотипів з параметрами тварин бажаного типу вказує на те, що найкраще за промірами та індексами будови тіла бажаному типу відповідають корови, в генотипі яких 93,7 % і більше кровності за голштинською породою. Із зростанням частки спадковості голштинської породи спостерігається зменшення критерія достовірності різниці (td) від 1,54 до 1,04 та суттєвіша відповідність з бажаними параметрами. Корови-первістки різних груп значно поступаються стандарту породи за висотою в холці, шириною і глибиною грудей та дещо поступаються за обхватом грудей. Узагальнена середня за всіма досліджуваними ознаками сила впливу умовної частки спадковості за голштинською породою на проміри будови тіла становила 2,5 % у первісток та 6,1 у повновікових корів, а на індекси будови тіла, відповідно, 1,7 та 2,9 %. Варто відмітити, що із віком сила впливу умовної частки спадковості голштинської породи на ознаки екстер’єру збільшується. Вона майже у два рази більша у повновікових корів порівняно із первістками.