Можливості ванкоміцину вчора і сьогодні
Authors:
Open Access
- 12 March 2023
- journal article
- research article
- Published by LLC Information and Research Center Likarska Sprava in Likars'ka Sprava
- No. 1,p. 5–18
Abstract
Ванкоміцин – один із найстаріших антибіотиків, який використовують у клінічній практиці близько 70 років. Нині ванкоміцин, в основному, призначають для лікування інфекцій, викликаних метицилін-резистентним Staphylococcus (S.) aureus, метицилін-резистентним епідермальним стафілококом і амоксицилін-резистентними ентерококами, а у пероральній формі – для лікування діареї, викликаної Clostridium difficile. Ванкоміцин ефективний проти більшості грампозитивних коків і бацил, за винятком рідкісних мікроорганізмів, а також ентерококів, які стали стійкими до ванкоміцину, в основному Enterococcus faecium. Раніше ванкоміцин асоціювався з багатьма побічними ефектами, включаючи вестибулярні та ниркові, через домішки, що містились в його складі. Останнім часом домішки вдалося видалити, тож нині ванкоміцин надає набагато менше вестибулярних побічних ефектів, але, як і раніше, може викликати нефротоксичність при введенні у більш високих дозах або при застосуванні протягом тривалого часу. Нині ванкоміцин вважається відносно безпечним препаратом, небажані явища проявляються через синдром „червоної людини“. Інші побічні ефекти ванкоміцину включають нейтропенію, пропасницю, флебіт, ототоксичність, тромбоцитопенію, інтерстиціальний нефрит, сльозотечу, лінійний бульозний дерматоз IgA, некротизуючий шкірний васкуліт та токсичний епідермальний некроліз. Ванкоміцин протягом багатьох десятиліть виступав цінним засобом для лікування інфекцій, а нині, як і раніше, використовується в якості основного глікопептидного антибіотика проти метицилін-резистентного S. aureus, метицилін-резистентного епідермального стафілококу та ентерококів, чутливих до ванкоміцину. Ймовірно, він залишатиметься ефективним доти, доки стійкість до ванкоміцину залишається контрольованою, доки не з'являться інші засоби з більш високою ефективністю та відсутністю побічних ефектів. Однак, незважаючи на кілька десятиліть використання, наші знання про побічні властивості ванкоміцину залишаються неповними, адже за 70 років застосування фармакологічний аналіз його безпеки значно змінився. Тому в цій статті узагальнено поточну інформацію про побічні реакції ванкоміцину, особливо заходи при його передозуванні, а також особливості підтримуючої терапії.Keywords
This publication has 33 references indexed in Scilit:
- Defining Risk Factors for Red Man Syndrome in Children and AdultsThe Pediatric Infectious Disease Journal, 2012
- Drug-Induced Hypersensitivity SyndromeMedicine, 2009
- Therapeutic monitoring of vancomycin in adult patients: A consensus review of the American Society of Health-System Pharmacists, the Infectious Diseases Society of America, and the Society of Infectious Diseases PharmacistsAmerican Journal of Health-System Pharmacy, 2009
- An elderly woman with 'Red Man Syndrome' in association with oral vancomycin therapy: a case reportCases Journal, 2008
- A retrospective analysis of possible renal toxicity associated with vancomycin in patients with health care-associated methicillin-resistant Staphylococcus aureus pneumoniaClinical Therapeutics, 2007
- Vancomycin‐induced drug hypersensitivity syndromeJournal of the European Academy of Dermatology and Venereology, 2005
- Uncommon vancomycin: induced side effectsThe Brazilian Journal of Infectious Diseases, 2002
- The concentration-independent effect of monoexponential and biexponential decay in vancomycin concentrations on the killing of Staphylococcus aureus under aerobic and anaerobic conditionsJournal of Antimicrobial Chemotherapy, 1996
- Red Man Syndrome: Incidence, Etiology, and ProphylaxisThe Journal of Infectious Diseases, 1991
- Vancomycin and the Red-Man Syndrome: Pharmacodynamics of Histamine ReleaseThe Journal of Infectious Diseases, 1988