Abstract
Стаття досліджує трансформацію механізмів формування доходів у період переходу від індустріально-ринкової до інформаційно-мережевої економіки. Обґрунтовується зростання ролі цифрових платформ, гіг-економіки, дистанційної роботи та нематеріальних активів у створенні вартості та перерозподілі доходів між домогосподарствами, бізнесом і державою. На основі міжнародної та української статистики за 2021–2025 рр. проаналізовано вплив цифровізації на структуру ринку праці, динаміку заробітної плати та податкових надходженнь. Підкреслено ризики зростання нерівності, нестабільності зайнятості та розширення податкових розривів, а також окреслено напрями податкової реформи, посилення соціального захисту та підтримки цифрового підприємництва з метою забезпечення інклюзивного зростання доходів. Стаття наголошує, що традиційні джерела доходів зазнають фундаментальних змін під впливом цифрових технологій, автоматизації та штучного інтелекту. Нові форми капіталу інтелектуальний, соціальний і цифровий стали ключовими рушіями добробуту окремих осіб і держав. Дослідження розглядає зміни у структурі доходів домогосподарств, зумовлені поширенням платформених моделей праці, цифрових валют і креативної економіки. Стверджується, що ефективна дохідна політика має поєднувати стимулювання інновацій і технологічного розвитку з підтриманням соціальної справедливості та фіскальної стійкості. Крім того, відзначено, що формування доходів у сучасному світі дедалі більше визначається володінням даними, алгоритмічним управлінням і транскордонними віртуальними транзакціями, що потребує нових регуляторних підходів. Стаття розглядає трансформацію механізмів формування доходів у процесі переходу від індустріально-ринкової до інформаційно-мережевої економіки. Обґрунтовано зростання ролі цифрових платформ, гіг-економіки, дистанційної зайнятості та нематеріальних активів у створенні вартості й перерозподілі доходів між домогосподарствами, бізнесом і державою. Ці зрушення відображають ширші зміни у глобальному цифровому ландшафті.