Characteristics of the effect of exosomes isolated from donor plasma and placenta-derived mesenchymal stromal cell-conditioned medium on the paracrine secretion of human peripheral blood mononuclear cells
Позаклітинні дрібнорозмірні везикули – екзосоми – привертають увагу дослідників як перспективний інструмент регулювання міжклітинної комунікації. Терапевтичні ефекти, досягнуті за допомогою використання мезенхімальних стовбурових клітин (MSC), традиційно в медицині визначають як перевірену часом, багатовекторну стратегію лікування різних патологій. Так, окрім застосування безпосередньо MSC, актуальним є дослідження продуктів їх секреції. Мета роботи – вивчити особливості впливу екзосом, виділених із плазми крові здорових донорів і з кондиційного середовища культивування MSC плаценти, на паракринну секрецію мононуклеарних клітин крові пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) in vitro. Матеріали та методи. Дослідження особливостей паракринної секреції мононуклеарних клітин крові пацієнтів із ХСН за вмістом протеїнів VEGF-А, МСР-1, ICAM-1 у середовищі їх культивації здійснили у двох напрямках експерименту: під дією екзосом, виділених із плазми крові здорових донорів, та екзосом, що виділені з середовища культивування MSC плаценти. Результати. Інкубація мононуклеарних клітин периферичної крові (peripheral blood mononuclear cell, РВМС) із плазматичними екзосомами сприяла підвищенню секреції VEGF-А у групі здорових донорів у 2,73 раза (р ≤ 0,05), у пацієнтів із ХСН – удвічі (р ≤ 0,05), а також мала різноспрямований ефект на вміст протеїну ICAM-1: в групі донорів він підвищувався в 1,8 раза (р ≤ 0,05), а в групі пацієнтів із ХСН зменшувався в 1,4 раза (р ≤ 0,05); секреція МСР-1 у групі донорів недостовірно знижувалася на 10 % та вірогідно не змінювалася у пацієнтів. Інкубація РВМС з екзосомами, що виділені з кондиційного середовища MSC, не викликала достовірних змін паракринної секреції РВМС: у групі здорових добровольців спостерігали зменшення секреції VEGF-А на 25 %, ICAM-1 – на 17 %, MCP-1 – на 22 %; у групі пацієнтів із ХСН секреція цих протеїнів зменшувалася на 19,7 %, 22,0 % та 25,0 % відповідно. Ефекти, що спостерігали при інкубації мононуклеарних клітин крові з екзосомами, виділеними з плазми крові здорових донорів і з кондиційного середовища культивування MSC плаценти, дають цінну інформацію щодо дизайну майбутніх досліджень у цьому напрямі клітинної біології. Висновки. Дослідження на моделі in vitro показали особливості впливу екзосом, що виділені з плазми донорів і кондиційного середовища, на функціональні властивості мононуклеарних клітин периферичної крові людини.