Abstract
Стаття присвячена аналізу стратегічних напрямів розвитку енергетичного машинобудування України в контексті глобального переходу до низьковуглецевої економіки. Розглянуто ключові виклики та можливості галузі, зумовлені впровадженням енергоефективних технологій та декарбонізацією виробництва для досягнення європейської стратегії щодо поступового та скоординованого виведення імпорту російської нафти, газу та атомної енергії з ринків ЄС. Виявлено, що Україна має достатній науково-технічний, виробничий і ресурсний потенціал для інноваційного розвитку галузі енергетичного машинобудування. Проведено аналіз обсягів виробництва і реалізації продукції енергетичного машинобудування України та оцінку зовнішньої торгівлі. Це дало змогу визначити потреби України у продукції енергетичного машинобудування для задоволення потреб внутрішнього ринку. Запропоновано підходи до модернізації виробничої бази шляхом заміни генераторів, теплообмінного устаткування, турбін, систем управління і контрольно-вимірювальної апаратури з метою продовження ресурсу роботи існуючих АЕС. Це можливо досягти за рахунок активізації інвестиційної діяльності та комерціалізації наукових розробок, спрямованих на задоволення внутрішніх потреб енергетики та перспективи входження в глобальні ринки. У статті визначено напрями сприяння розвитку галузі, головною метою якого є не просто відновлення зруйнованих виробничих потужностей, а повноцінна розбудова та інтеграція до Європейського співтовариства на засадах сталого розвитку. Серед основних визначено стратегічне планування, належна державна підтримка для прискорення комерціалізації наукових розробок галузевих інститутів НАН України, формування партнерств із глобальними партнерами, участь у міжнародних інноваційних проєктах, покращення інвестиційного клімату шляхом впровадження фінансових стимулів.

This publication has 12 references indexed in Scilit: