Abstract
Сучасні тенденції розвитку світової економіки дедалі більше акцентують увагу на необхідності забезпечення сталого розвитку. Туризм, як одна з найдинамічніших галузей світової економіки, відіграє важливу роль у досягненні цієї мети. Метою даного дослідження є визначення та охарактеризувати взаємодію публічного управління туризмом і сталого розвитку регіонів для оптимізації управлінських практик. В умовах сучасного світу публічне управління туризмом стикається із новими викликами. Цифровізація змінює способи комунікації і потребує інтеграції інновацій, здатних підвищити прозорість процесів. Екологічні кризи змушують ставити питання про відповідальне використання природних ресурсів і збереження біорізноманіття, що безпосередньо впливає на життєздатність туристичних ініціатив. Зміна клімату, зростання попиту на етичний і сталий туризм, розвиток локальних громад – усе це вимагає нових інструментів управління. Туризм повинен не тільки приносити дохід, а й забезпечувати сталі соціальні зміни: створювати робочі місця, підтримувати локальні громади, стимулювати культурний обмін. Екологічний аспект залишається надзвичайно важливим. Туристичні об’єкти, які не враховують потреби довкілля, втрачають свою привабливість у довгостроковій перспективі.