Abstract
У статті досліджено правову природу земельної ділянки як обʼєкта цивільних прав в умовах воєнного стану в Україні. Актуальність теми зумовлена масштабними викликами, з якими зіткну- лася система земельних відносин внаслідок повномасштабного вторгнення, а також необхідніс- тю адаптації цивільного та земельного законодавства до реалій збройного конфлікту. Розглянуто поняття, класифікацію та ознаки земельної ділянки з урахуванням положень Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України, а також конституційних засад охорони земель як націо- нального багатства. Проаналізовано чинну нормативно-правову базу, що регулює земельні відносини, зокрема законо- давчі зміни, прийняті у 2022 році у зв’язку з введенням воєнного стану. У дослідженні використано формально-юридичний, порівняльно-правовий та системно-структурний методи пізнання. Вияв- лено системні проблеми застосування земельного законодавства в умовах збройного конфлікту: порушення кадастрових та реєстраційних процедур, знищення межової інфраструктури, приму- сове вилучення земель для потреб оборони, правовий вакуум на окупованих територіях, а також труднощі переміщених землевласників. Розглянуто доктринальні підходи до визначення поняття «земельна ділянка» та її подвійну пра- вову природу як матеріального і ідеального обʼєкта цивільних прав. Проаналізовано співвідношення приватноправового та публічно-правового вимірів земельних відносин в умовах збройного конфлік- ту, зокрема питання примусового відчуження та відновлення кадастрових даних. Окрему увагу приділено перспективам відновлення земельних прав громадян у повоєнний період. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення земельного законодавства в умовах воєнного часу та в повоєнний період.

This publication has 2 references indexed in Scilit: