ВШВолодимир Шамоня

Володимир Шамоня

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Володимир Шамоня has a total of 25 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ЗАВАДИ ТА НАДІЙНІСТЬ ПЕРЕДАВАННЯ ДАНИХ У НАВЧАЛЬНИХ ЕКСПЕРИМЕНТАХ ІЗ SDR

    by Володимир Шамоня, Владислав Беспалий

    Formulation of the problem. This article explains how, within the course Physical Foundations of Information Systems, concepts of signal, interference, and communication channel can be connected to practical metrics of data transmission quality using instructional technical tools (software-defined radio, SDR, and simple radio modules). The aim is to systematize practices of (a) detecting and describing electromagnetic interference (EMI) and (b) assessing data transmission reliability, thereby providing a methodological bridge between physical manifestations in the radio environment and network-level outcomes (PER/PRR/throughput/latency/outages). Materials and methods. The review is conducted as a scoping review, which enables integration of heterogeneous sources: engineering studies on technology coexistence in the 2.4 GHz ISM band, educational publications on SDR laboratories, and standards used as reference points for measurement rigor. Results. The main results include: a taxonomy of EMI observation practices, a taxonomy of reliability metrics, and a correspondence matrix “EMI practice - reliability metric,” complemented by an implementation framework for laboratory work and a minimal package of reproducibility artifacts. The article delineates the limits of SDR use: the device is treated as an educational observation tool, while standards are used as a source of requirements for procedural validity rather than as a basis for certification measurements. Scientific novelty lies in a conceptual systematization of EMI detection/description practices and reliability assessment practices, in a form suitable for teaching the Physical Foundations of Information Systems course using instructional technical tools. Conclusions. The systematization of practices is presented as a correspondence matrix between types of EMI observations and reliability metrics, enabling the design of laboratory tasks with a predefined causal mechanism and transparent requirements for outcomes. Further research could focus on adapting the matrix for blended and distance-learning formats. It is important to expand the scope beyond a single range and a single class of devices: comparing learning outcomes and typical interpretation errors across different technologies (e.g., Wi-Fi, Bluetooth) and different environmental conditions will help refine the universal and specific elements of the proposed matrix and framework.

  • Open Access

    ЦИФРОВІ СЕНСОРНІ ЛАБОРАТОРІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ НАВЧАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСНОВ IOT-СИСТЕМ

    by Володимир Шамоня, Максим Сорока

    Стаття розкриває можливості використання цифрових сенсорних лабораторій як технічних засобів навчання для формування розуміння фізичних основ IoT-систем. Фокус зроблено на двох найбільш доступних інструментальних конфігураціях: наборах мікроконтролерів (Arduino/ESP32 із сенсорними модулями) та смартфоні як сенсорній платформі (IMU/мікрофон/камера тощо). Огляд виконано у форматі концептуально орієнтованого scoping review, що дозволяє поєднати інженерні та педагогічні джерела з метрологічними й стандартами протоколів передавання даних. Основним результатом дослідження є матриця відповідності «фізична концепція - тип технічного засобу навчання - артефакт даних - IoT-інтерпретація», яка систематизує, як через згадані інструментальні конфігурації опрацьовуються сенсорний принцип, похибка й невизначеність, калібрування й дрейф, шум і фільтрація, дискретизація та квантування, динамічний діапазон, часові мітки й синхронізація, надійність каналу передавання і компроміси енергоспоживання. Наукова новизна дослідження полягає у поданні цих практик у вигляді матриці, придатної для проєктування занять з наперед заданою логікою переходу від фізики вимірювання до системних наслідків для IoT-даних (якість, стабільність, затримка, пропуски), без апеляції до емпіричної перевірки ефективності. Перспективи подальших розвідок пов’язані з емпіричною перевіркою того, як запропонована матриця працює в реальних освітніх умовах: доцільно оцінити, чи покращує вона якість пояснень здобувачів освіти та їхню здатність аргументувати висновки на основі даних, а не на рівні інтуїтивних суджень; варто провести аналіз того, як це впливає на формування критичного ставлення здобувачів освіти до якості даних (чи допомагають здобувачам освіти реальні вимірювання на смартфонах краще усвідомити роль умов середовища, а керованість вимірювань на мікроконтролерах – краще зрозуміти процедуру і межі точності).

  • Open Access

    ОБЧИСЛЮВАЛЬНИЙ ПРАКТИКУМ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ АЛГОРИТМІЧНОГО МИСЛЕННЯ В STEM-Орієнтованому НАВЧАННІ ПРОГРАМУВАННЯ

    by Володимир Григорович Шамоня, Артем Олександрович Юрченко, Максим Павлович Сорока, Олена Володимирівна Семеніхіна

    The article substantiates the didactic potential of the computational practicum as a means of developing algorithmic thinking in the context of STEM-oriented programming education. The author's model of the practicum is presented, integrating the use of mathematical environments (Maple, GeoGebra) and spreadsheet processors, which is aimed at the formation of high-level cognitive structures: algorithmic, analytical, visual, and reflective. The theoretical foundation of the development lies in the ideas of integrating computer science and mathematics into a unified educational environment, in which programming serves not only as a learning object but also as a tool for constructing models, analyzing functions, and studying dynamic systems. The specifics of implementing a computational practicum that combines analytical, symbolic, and graphical tasks are considered. Task examples include algorithm construction in Maple, creation of dynamic applets in GeoGebra, and analysis of functional dependencies in a spreadsheet processor. Typical difficulties faced by students are identified: fragmented understanding of loop structures, insufficient ability to interpret graphical results, and challenges in transferring task logic between environments. Taking these factors into account, the practicum content was modified: tasks for reflection, code analysis, explanation of results, and step-by-step model construction were added. In the discussion section, the research results are compared with the positions of contemporary domestic and foreign authors regarding STEM education, programming, and mathematical modeling. It is shown that the proposed approach not only improves the quality of programming acquisition but also develops a systemic way of thinking close to the professional algorithmic type. Such a practicum can be adapted for courses in computer science, applied mathematics, teaching methodology, and educational projects in secondary schools and higher education institutions.

  • Open Access

    ВІЗУАЛЬНИЙ ПІДХІД У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ ДО НАВЧАННЯ ПРОГРАМУВАННЯ

    by Артем Юрченко, Володимир Шамоня, Владислав Беспалий, Олена Семеніхіна

    У статті висвітлено актуальну проблему підготовки майбутніх учителів інформатики до навчання програмування в умовах швидких змін у цифровій сфері та підвищених вимог до якості шкільної інформатичної освіти. Зроблено акцент на візуальному підході як ефективному засобі подолання труднощів, пов’язаних із когнітивною складністю, низькою мотивацією студентів та недостатньою готовністю до навчання програмування. Проаналізовано наукові джерела, що підтверджують доцільність інтеграції візуалізацій, графічних інтерфейсів і середовищ до підготовки майбутнього вчителя інформатики, зокрема в аспектах розвитку алгоритмічного мислення та розвитку професійної рефлексії. Мета дослідження полягає в з’ясуванні впливу візуальних засобів навчання на формування ключових компетентностей, мотивацію та готовність студентів до навчання програмування. У дослідженні використано методи теоретичного аналізу літератури,вивчення чинних освітніх програм, а також систематизації візуальних інструментів, які мають дидактичну цінність у підготовці педагогів. У результаті окреслено коло найпоширеніших труднощів, що виникають у студентів під час опанування програмування, а також виокремлено типи візуалізацій, які сприяють їх подоланню. Встановлено, що візуальні інструменти (графічні бібліотеки Python, блокові середовища, симулятори коду) сприяють кращому розумінню логіки програмування, розвитку алгоритмічного мислення та підвищенню навчальної мотивації. Обґрунтовано доцільність інтеграції таких засобів у зміст підготовки майбутніх учителів інформатики через модулі та практичні заняття в курсах «Методика навчання інформатики» й «Основи програмування». Візуальний підхід розглянуто не як допоміжний, а як дидактичний механізм, що забезпечує формування професійної та методичної готовності педагогів до ефективного навчання програмування в закладах загальної середньої освіти.

  • Open Access

    Метод Ейлера з подвоєним кроком у навчанні чисельного розв’язання диференціальних рівнянь: програмування, обчислення, візуалізація

    by Олена Семеніхіна, Артем Юрченко, Юрій Хворостіна, Ігор Горовий, Володимир Шамоня

    The article presents the results of a study aimed at developing and testing a methodology for fostering computational thinking in students of pedagogical specialties through the integrated use of programming, numerical analysis, and visualization. The central component of the research is the implementation of Euler’s method with a double step in the Maple environment as a means of studying the Cauchy problem for an ordinary differential equation. The methodology involves calculating an approximate solution with two different step sizes, constructing graphs, estimating the error using Richardson’s rule, and comparing the results with a reference value. Leveraging Maple’s built-in programming language and visualization capabilities, students implemented the algorithm, interpreted the results, and created graphical objects illustrating the dynamics of the approximate solution and its accuracy. The findings indicate that this form of learning organization fosters the development of flexible computational skills, the ability to perform program-based modeling, and the capacity for critical error analysis. An analysis of typical student errors identified key difficulties related to array handling, correct indexing, and interpretation of residual terms. The discussion of results is carried out in comparison with contemporary international approaches, particularly with studies emphasizing the importance of visualization, algorithmic thinking, and independent implementation of computational methods in programming education. The methodology shows potential for scaling within educational programs aimed at preparing specialists in STEM fields and demonstrates the effectiveness of integrating computer algebra systems into courses on mathematical informatics.

  • Open Access

    STEM-ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ АРХІТЕКТУРИ КОМП’ЮТЕРА У ФОРМУВАННІ ІНЖЕНЕРНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ

    by Володимир Шамоня, Максим Сорока, Олена Семеніхіна

    Формулювання проблеми. У статті обґрунтовано педагогічну доцільність використання симуляційного середовища Proteus у процесі STEM-орієнтованого навчання курсу «Архітектура комп’ютера» з метою формування інженерного мислення студентів. Актуальність дослідження зумовлена потребою у підготовці фахівців, здатних проєктувати та аналізувати цифрові пристрої, ухвалювати технічно обґрунтовані рішення та інтегрувати знання з інформатики, фізики, математики й електроніки. У межах дослідження проведено педагогічний експеримент із студентами, які працювали в різних цифрових середовищах. Матеріали і методи. Методи дослідження включають: аналіз літератури з питань STEM-освіти, порівняльний аналіз функціональних можливостей середовищ Proteus і Multisim, педагогічний експеримент, кількісні методи аналізу результатів Експеримент охопив студентів педагогічного університету, які вивчали дисципліни апаратного спрямування. Кількісний та якісний аналіз даних дозволив оцінити рівень засвоєння матеріалу, динаміку розвитку навичок цифрового моделювання, глибину рефлексії та прояви інженерного мислення. Результати. Результати свідчать, що різні симуляційні середовища забезпечують засвоєння базового змісту курсу, однак саме середовище Proteus активніше стимулює технічну творчість, гнучкість у побудові моделей, здатність до аналізу та оптимізації схем. Студенти, які працювали в Proteus, демонстрували більш різноманітні підходи до виконання завдань, виявляли ініціативу у вдосконаленні проєктних рішень і аргументовано обґрунтовували вибір інструментів. Висновки. Зроблено висновок про доцільність використання Proteus у курсах, спрямованих на формування інженерного мислення в умовах STEM-парадигми. Запро­поновано методичні рекомендації щодо оптимального вико­ристання обох середовищ  залежно  від   дидактичної   мети. Отримані результати мають практичне значення для розробки навчальних курсів апаратного профілю, оновлення методик і реалізації міждисциплінарного підходу в технічній підготовці майбутніх учителів інформатики.

  • Open Access

    ВИКОРИСТАННЯ ВІДКРИТИХ ОСВІТНІХ ПЛАТФОРМ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ІНЖЕНЕРНОГО МИСЛЕННЯ У КУРСАХ МІКРОЕЛЕКТРОНІКИ

    by Євгеній Дємєнтьєв, Володимир Шамоня, Олена Семеніхіна

    Під впливом інформатизації і стрімкого розвитку цифрових технологій відкриті освітні платформи стають доступним інструментом не лише для самостійного та формалізованого навчання, але й розвитку різних особистісних якостей у процесі професійної підготовки. Статтю присвячено проблемі формування інженерного мислення здобувачів вищої освіти у процесі вивчення мікроелектроніки з використанням відкритих освітніх платформ. У роботі підкреслюється, що відкриті цифрові ресурси відіграють дедалі важливішу роль у розвитку практико-орієнтованого, логіко-аналітичного та проєктного мислення студентів, які навчаються на технічних і педагогічних спеціальностях у межах STEM-орієнтованого підходу. Здійснено теоретичний аналіз потенціалу платформ Tinkercad Circuits, Falstad, CircuitVerse, All About Circuits, Learnabout-Electronics та MIT OpenCourseWare, а також проведено емпіричне вивчення думок стейкхолдерів щодо зручності, мотиваційного впливу, змістовної логіки та функціональності зазначених ресурсів. У результаті контент-аналізу було розроблено порівняльну характеристику платформ за такими параметрами: тип ресурсів, інтерфейс, рівень симуляції та дидактичні можливості. Отримані дані свідчать, що найефективнішими для розвитку інженерного мислення є ті середовища, які поєднують симуляцію, інтерактивність, теоретичну підтримку та варіативність проєктних завдань. Робота з такими платформами стимулює здобувачів до аналізу схем, пошуку технічних рішень, моделювання та рефлексії над результатами. У дискусійному блоці проаналізовано відповідність виявлених тенденцій міжнародному досвіду та охаракетризовано умови ефективної педагогічної інтеграції відкритих освітніх платформ у структуру курсів з мікроелектроніки. Стаття завершується висновками щодо перспектив подальших досліджень і рекомендаціями щодо дидактичного супроводу використання ВОР у підготовці майбутніх фахівців інженерного та педагогічного профілю.

  • Open Access

    ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ В КОНТЕКСТІ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

    by Олена Семеніхіна, Вячеслав Різник, Володимир Шамоня

    Штучний інтелект (ШІ) сьогодні має великий потенціал для прискорення наукових досліджень, підвищення продуктивності, допомоги у формулюванні гіпотез, дизайні експериментів і аналізі великих даних. Водночас науковці зауважують, що існують ризики зниження глибини розуміння проблеми, надмірної зосередженості на автоматизації алгоритмів, а також етичні проблеми у викладі наукових результатів (плагіат, власність на результати, достовірність). Тому ефективне використання ШІ вимагає не лише міждисциплінарної співпраці, глибокого розуміння методології, а й розробки політик і стандартів для відповідального застосування ШІ при здійсненні наукового пошуку. Стаття має за мету проаналізувати наявні підходи до регулювання використання ШІ у наукових журналах на прикладі галузі освіти. В межах статті вирішуються такі завдання: (1) аналіз політик використання ШІ журналів, індексованих у Scopus і Web of Science як лідерів наукової думки та редакційної політики; (2) огляд практик використання ШІ українських наукових видань в галузі освіти; (3) порівняльний аналіз підходів журналів до політики використання ШІ, їх переваг та недоліків; (4) формування рекомендацій для фахових видань України щодо редакційної політики використання ШІ, яка враховуватиме баланс між інноваціями та академічною етикою. За результатами аналізу автори пропонують проєкт редакційної політики використання ШІ для українських наукових журналів у галузі освіти, де описані відповідальність за авторство, допустимі практики використання ШІ, вимоги до розкриття використання ШІ та відповідальність і доброчесні практики наукової роботи. Обґрунтовано, що редакційна політика має включати механізми перевірки доброчесності, зокрема через аналіз наукових текстів на предмет ознак машинного генерування, ознайомлення авторів із принципами етичного використання ШІ та впровадження стандартів академічної етики у зв’язку з новими технологічними викликами. Рекомендовано підвищення кваліфікації редакторів і рецензентів щодо розпізнавання текстів, створених із використанням ШІ, а також опанування ними принципів етичної оцінки таких рукописів.


  • Open Access

    ПІДГОТОВКА IT-ФАХІВЦІВ ДО СТВОРЕННЯ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ: ОГЛЯД АКТУАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

    by Євгеній Дємєнтьєв, Володимир Шамоня, Олена Семеніхіна

    Екосистема мобільних додатків – це динамічна сфера, що швидко розвивається і керується технологічним прогресом, потребами користувачів і зростаючою інтеграцією мобільних пристроїв у повсякденне життя. Розуміння принципів роботи платформ, підходи до розробки та принципів дизайну, орієнтованого на користувача, має важливе значення для IT-фахівців. Метою дослідження є аналіз актуальних досліджень щодо особливостей підготовки ІТ-фахівців до створення мобільних додатків. За результатами аналізу доведено, що створення мобільних додатків вимагає різноманітного набору навичок, який охоплює мови програмування, фреймворки, хмарні сервіси, інтеграцію API та управління базами даних. Обґрунтовано, що створення мобільних додатків вимагає структурованого підходу, що забезпечує якість, ефективність та задоволеність користувачів. Коротко подано ключові методології розробки, їх відношення до створення мобільних додатків та інструменти, що використовуються для полегшення процесу. Охарактеризовано тестування для забезпечення якості в розробленні будь-якого мобільного додатку. Розглянуто кар'єрний розвиток та обґрунтовано важливість безперервного навчання для IT-фахівців, які займаються створенням мобільних додатків. Показано, що підготовка IT-фахівців вимагає особливого підходу для ринку мобільних додатків, який охоплює як формальну освіту, так і постійний розвиток навичок в неформальних умовах.


  • Open Access

    ВПЛИВ УЧИТЕЛІВ ФІЗИКИ ТА ІНФОРМАТИКИ НА РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ: СВІТОВІ ПРАКТИКИ

    by Максим Сорока, Володимир Шамоня

    Розвиток інформаційно-цифрової компетентності (ІЦК) розглядається як важлива складова підготовки молоді у 21 століття. Формування ІЦК учнів є стратегічним завданням національної освіти. Роль учителів у цьому процесі важлива, але сприймається нерівнозначно. Використовуючи ІТ та адаптуючи навчальні практики, вчителі фізики можуть забезпечувати для учнів інтерактивний та ефективний навчальний досвід у використанні спеціалізованого програмного забезпечення. Перед вчителями інформатики стоїть завдання прищепити цифрові навички для розуміння інформаційної картини світу. Порівняльний аналіз впливу вчителів фізики та інформатики на ІЦК учнів є метою цього дослідження. Порівняльний аналіз зосереджений на трьох ключових сферах: методи навчання, залученість учнів та їх результати, а також ефективність різних педагогічних підходів. Виявлено, що вчителі фізики та інформатики відіграють окремі, але взаємно доповнюючі ролі в освітній системі. Вчителі фізики традиційно несуть відповідальність за глибоке розуміння фундаментальних принципів і законів, що керують світом природи. Це передбачає розвиток критичного мислення, навичок вирішення проблем та здатності застосовувати наукові методи до вирішення реальних задач з життя. Вчителі інформатики зосереджуються на формуванні в учнів знань та умінь використання інформаційних систем та програмного забезпечення, що включає навички програмування і цифрової безпеки, уміння аналізувати дані тощо. Порівняльний аналіз наукових результатів підтвердив складний ландшафт розвитку ІЦК учнів і зумовив кілька ключових висновків: (1) дослідження послідовно підкреслюють важливість цифрової грамотності як для вчителів, так і для учнів; (2) дослідження підтверджують значні прогалини в цифрових навичках вчителів та учнів; (3) дослідження демонструють трансформаційний потенціал ІТ для освіти; (4) важливою є розробка стратегій оцінювання ІЦК учнів поза ЗЗСО.