АЄАндрій Єфременко

Андрій Єфременко

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Андрій Єфременко has a total of 81 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • ВИКОРИСТАННЯ ДЕТЕКТОРІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ В СФЕРІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА СПОРТУ

    by А. М. Єфременко, Є. Г. Лаєвська

    У статті емпірично досліджено надійність сучасних детекторів штучного інтелекту при перевірці самостійної роботи в текстовому форматі у сфері фізичного виховання та спорту. Мета. Емпірично оцінити надійність і узгодженість сучасних детекторів штучного інтелекту при ідентифікації походження виконаних специфічних самостійних завдань у сфері фізичного виховання та спорту. Методи. Застосовано метод кейс-стаді. Розроблено три варіанти тренувального комплексу: 1) оригінальний, розроблений науково-педагогічним працівником; 2) згенерований GPTchat; 2) гуманізований засобами Grammarly. Розроблені комплекси вправ перевірено 19 детекторами штучного інтелекту. Результати. Встановлено вкрай низьку узгодженість показників (розкид від 0 % до 96 %), відсутність однозначного ефекту гуманізації та ризик хибнопозитивної детекції людського тексту. Висновки. Обґрунтовано доцільність оцінювання практико-орієнтованих завдань замість покладання на окремий або декілька автоматизованих детекторів. Перспективним напрямком подальшої розробки даної теми є формування підходу до оцінювання практико-орієнтованих завдань, що поєднує кілька незалежних детекторів та усний захист обґрунтування навчального продукту.

  • Open Access

    ЗАЛУЧЕНІСТЬ СТУДЕНТІВ-СПОРТСМЕНІВ РІЗНИХ СПЕЦІАЛІЗАЦІЙ В УМОВАХ ГЕЙМІФІКОВАНОГО ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ВИДАМ ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ В ЗВО

    by Роман Бондаренко, Віктор Шаленко, Андрій Єфременко, Сергій Лебедєв, Павло Шелудько, Владислав Налушний

    Improving higher education in physical education and sports requires introducing innovative digital tools to ensure sustained motivation and engagement among future specialists in distance learning. The purpose of the study is to establish the impact of gamified training in athletics on student-athlete engagement in an electronic format. The research methodology involved 52 student-athletes specializing in game and cyclic sports, who were divided into experimental and control groups of 26 each. For four weeks, the experimental group implemented gamified training in the LMS Moodle using points, badges, and leaderboards, supplemented by cooperative work in Slack and interactive Kahoot! quizzes. The control group followed the standard training program. The results were assessed through comprehensive monitoring of subjective engagement using the EGameFlow scale and NASA-TLX cognitive load, as well as automated analysis of behavioral log data. The results of the empirical study revealed a statistically significant increase in subjective cognitive load in both groups. In the experimental group, this process was accompanied by a significant increase in the parameters of psychological immersion and satisfaction. Analysis of the dynamics of the flow state using the EGameFlow scale demonstrated significant positive changes in the experimental group in concentration of attention, clarity of goals, quality of feedback, and perception of the challenge. In the control group, most indicators remained at their initial levels. The most pronounced intergroup differentiation was observed in the social interaction parameter, which confirms the effectiveness of gamified cooperative methods in overcoming the barrier of social isolation. Automated analysis of log activity in the Moodle LMS did not reveal a statistically significant difference between the groups, the experimental group had higher average values of these indicators. Monitoring activity on the Slack platform indicated stable, long-term participant involvement through group interactions. In the use of Kahoot!, a high initial level of participation was observed with a gradual decrease in motivation to repeat the content. Conclusions. The increase in immersion and control indicators in the experimental group indicates the successful psychological adaptation of student-athletes to the gamified digital environment, and intensive feedback is perceived as a tool for confirming one's own competence. The obtained data confirm the initial hypothesis that game mechanics have a predominantly qualitative impact on the perception of the educational process, turning it into an interactive experience of self-improvement.

  • Open Access

    ВИКОРИСТАННЯ НАЯВНИХ РЕСУРСІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНІВ-СТУДЕНТІВ ДО ЗМАГАНЬ З ВИДІВ СПОРТУ

    by Віктор Олексійович Павленко, Андрій Миколайович Єфременко, Олена Юріївна Насонкіна, Ярослав Богданович Крайник

    У статті розглядається сучасна модель організації та проведення навчально-тренувальної роботи для студентів-спортсменів у позанавчальний час, акцентуючи увагу на використанні наявних ресурсів закладів вищої освіти (ЗВО) України для їхньої ефективної підготовки до змагань. Метою дослідження є визначити чинники, які впливають на процес підготовки студентів-спортсменів. Актуальність роботи зумовлена необхідністю збереження здоров’я населення та сприяння регулярній оздоровчій руховій активності серед студентської молоді, що вимагає ефективного залучення ресурсів ЗВО. Стаття ґрунтується на аналізі досліджень щодо застосування різноманітних моделей підготовки спортсменів, що використовують кадровий потенціал та матеріально-технічну базу вишів. Методологія дослідження включала систематичний огляд публікацій, відібраних із науко-метричних баз Web of Science та Google Scholar, за запитом, пов’язаним зі значимістю створення оптимальних умов для тренувальних занять у вищій школі. Авторами розглянуто, що, окрім освітньої функції, основною метою діяльності ЗВО є забезпечення умов для активного дозвілля та систематичних навчально-тренувальних занять студентів в обраному виді спорту. У статті наведені та проаналізовані різні моделі підготовки спортсменів та форми їх поєднання, які можуть бути впроваджені в університетське середовище: секційна, професійно орієнтована, традиційна та індивідуальна. У ході дослідження визначені ключові чинники, які позитивно впливають на процес підготовки студентів-спортсменів, включаючи наявність кваліфікованого кадрового потенціалу, доступність сучасної матеріально-технічної бази та спортивної інфраструктури, а також створення організаційних умов для повноцінного проведення тренувальних занять. Висновки підтверджують значущість єдиного навчально-спортивного процесу, який має бути побудований на основі підвищення ефективності планування фізичної підготовки спортсменів високої кваліфікації. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою та моделюванням організму спортсмена, що дозволить не лише змістовно пояснювати фізіологічні процеси, але й конструювати більш досконалі та індивідуалізовані методи контролю, тренування та відновлення студентів-спортсменів.

  • Open Access

    Iot-based monitoring of gamified athletics learning for football specialization students

    by Р. В. Бондаренко, С. С. Коваль, Ya. Aleksienko, I. Kofanov, A. Yefremenko, Я. В. Алексєнко, І. В. Кофанов, А. М. Єфременко

    The article is devoted to the urgent problem of digitalization in the training of future coaches, which requires the implementation of innovative monitoring tools in the context of the transformation of the educational environment. The current stage of sports science development necessitates a synergy of hardware, Internet of Things (IoT) systems, and gamified methodologies to enhance learning efficiency. Purpose. The study aims to develop and theoretically substantiate a structure for the electronic monitoring of athletics training for students within a gamified learning environment. Methods. The study employed a comprehensive analytical-synthetic approach, theoretical modeling, and systematic analysis of scientific sources. Based on iterative analysis, key digital tools (IoT, LMS, IMU sensors) and game mechanics were identified, forming the foundation for a multi-level monitoring architecture. Results. A multi-level monitoring structure has been developed, integrating cognitive, technical, and emotional control vectors. The use of a smartphone as an inertial measurement unit (IMU) for biomechanical motion analysis is substantiated. It is proven that the implementation of gamification elements, such as challenges and progress points, helps maintain students’ intrinsic motivation in accordance with Self-Determination Theory (SDT). The practical significance of the results lies in the possibility of implementing an economically viable model of non-invasive feedback based on accessible activity aggregators (Strava, Nike+). This allows for neutralizing the effect of temporary performance decline during the mastery of new techniques and ensures the individualization of training. Conclusions. The proposed structure ensures a transition from passive observation to proactive digital support. Prospects for further research are associated with the implementation of the proposed structure into the educational process of higher education institutions of sports profile to improve the quality of athletics training for future coaches in distance and blended learning conditions, contributing to the further digital transformation of sports education.


  • Open Access

    ПРОГРАМОВАНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНСТРУМЕНТІВ IOT В КОНДИЦІЙНОМУ ТРЕНУВАННІ СТУДЕНТІВ-СПОРТСМЕНІВ

    by Роман Бондаренко, Юрій Петренко, Юлія Петренко, Денис Куций, Андрій Єфременко

    Сучасна трансформація спортивної освіти в контексті глобальної цифровізації вимагає впровадження в навчальний процес інструментів Інтернету речей (ІоТ), співставних з тими, які будуть використовуватися майбутніми тренерами з виду спорту в фаховій діяльності. Мета дослідження – пілотна апробація моделі використання IoT в навчанні студентів-спортсменів з основ кондиційного тренування. Методологія роботи базувалася на порівняльному аналізі експериментальної (n = 15) та контрольної (n = 22) груп студентів-спортсменів другого курсу ЗВО віком 19,30±1,10 років, які навчаються на тренера з виду спорту. Для експериментальної групи було запропоновано модель використання ІоТ у межах електронного освітнього середовища на прикладі навчальної дисципліни «Організаційні основи кондиційного тренування». Комплексний моніторинг результативності навчання включав оцінку теоретичних знань, частоти серцевих скорочень, максимального споживання кисню, а також розрахунок тренувального імпульсу та суб’єктивного сприйняття зусилля. Результати дослідження продемонстрували статистично значуще зростання теоретичної підготовки та покращення об’єктивних фізіологічних параметрів в обох вибірках, що вказує на адекватність запропонованого практичного компонента програми. Проте ключова міжгрупова диференціація була зафіксована у площині перцептивного сприйняття навантаження, де представники експериментальної групи продемонстрували виражене зниження відчуття напруженості при ідентичній інтенсивності роботи. Аналіз кореляційних зв’язків засвідчив посилення взаємозв’язків між об’єктивними показниками кардіореспіраторної системи та суб’єктивними показниками, що підтверджує ефект об’єктивізації внутрішнього стану студентів-спортсменів під впливом використання інструментів IoT. Таке посилення конвергенції даних свідчить про формування в студентів-спортсменів стійкої пропріоцептивної моделі управління навчальним процесом, де цифрові показники стають основою усвідомленого досвіду. Таким чином, впровадження технологій ІоТ у навчальний процес майбутніх тренерів з виду спорту сприяє підкріпленню когнітивного розвитку інструментальною верифікацією функціональних показників. Запропонований підхід мінімізує психологічну вартість досягнутого результату, забезпечуючи вищу психоемоційну стійкість студентів-спортсменів до зростаючих навчальних навантажень. Отримані результати створюють методичне підґрунтя для підготовки фахівців нового покоління, здатних впроваджувати цифрові технології в процес спортивної підготовки.

  • Open Access

    Gamification in athletics for future martial arts coaches

    by Roman Bondarenko, Viacheslav Shutieiev, Ольга Ленська, Iryna Aleksieieva, Andrii Yefremenko, Вячеслав Шутєєв, Ірина Алексєєва, Андрій Єфременко

    Purpose. To present and provide a scientific rationale for a comprehensive model of gamified athletics instruction for future martial arts coaches as an innovative instrument for the professionalization of higher sports education. Material and Methods. The methodological framework of the study was based on an integration of theoretical, analytical, and statistical methods. Analysis, synthesis, generalization, and systematization of scholarly sources on gamification, digital technologies, and education were employed. A design-oriented approach and an author-developed questionnaire were used to verify the proposed framework. The study involved 10 academic staff members from higher education institutions specializing in sport sciences. Internal consistency (Cronbach’s alpha), content validity (I-CVI, S-CVI/Ave), and inter-expert agreement (Cohen’s Kappa) were assessed. Results: a comprehensive framework for implementing a gamified approach to teaching athletics to future martial arts coaches in higher education is substantiated. The proposed framework is grounded in self-determination theory, flow theory, and constructivist learning approaches, and emphasizes the interrelationship between motivation, self-regulation, and the development of professional competencies. It integrates motivational mechanics (missions, levels, badges, experience points, quests, and leaderboards) with digital learning environments, learning management systems, mobile applications, and Internet of Things technologies, thereby ensuring formative assessment and continuous monitoring of learning progress. The results of the expert survey indicate an overall positive perception of the proposed framework, with mean values corresponding to moderate to high levels of agreement with the assessed statements. The questionnaire demonstrated high internal consistency (Cronbach’s α=0,88) and substantial inter-rater agreement (Cohen’s κ=0,78), confirming its reliability and stability. Overall, the findings suggest that the proposed gamified learning framework is theoretically grounded and methodologically suitable for the initial verification of gamified athletics instruction within the professional training system of future martial arts coaches. Conclusions. The proposed gamification model is a theoretically grounded and methodologically sound tool for improving the quality of professional training of future martial arts coaches. Its implementation is oriented toward fostering intrinsic motivation, self-regulation, and the formation of professional identity.

  • Open Access

    ГЕЙМІФІКАЦІЯ КОНДИЦІЙНОГО ТРЕНУВАННЯ ФУТБОЛІСТІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ВПРАВ ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ: МОЖЛИВОСТІ ІНТЕРНЕТУ РЕЧЕЙ

    by Роман Бондаренко, Святослав Коваль, Анатолій Абдула, Іван Кофанов, Андрій Єфременко

    Гейміфікація та технології Інтернету речей (IoT) набувають важливого значення у сфері спортивної підготовки, пропонуючи механізми адаптивного тренування та підвищення мотивації. Незважаючи на потенціал, існує недостатність емпіричних доказів та єдиної концептуальної моделі, що поєднує поведінкові, технологічні та фізіологічні чинники у контексті кондиційної підготовки футболістів. Мета дослідження полягає у визначенні наукових підходів, тенденцій і закономірностей застосування гейміфікації та технологій Інтернету речей у кондиційному тренуванні футболістів із використанням вправ легкої атлетики. Дослідження є структурованим оглядом, проведеним на основі пошуку в базі наукової інформації Web of Science. Розширений пошуковий запит не мав часових обмежень. На першому етапі було ідентифіковано 66 документів. Для картування дослідницького поля та кластеризації використано інструмент VOSviewer (v.1.6.19). Після аналізу повних текстів і застосування критеріїв включення/виключення, бібліографічний аналіз було зосереджено на 38 релевантних джерелах, що забезпечило відповідність кожної праці щонайменше одному тематичному кластеру. Аналіз результатів картування виявив 7 тематичних кластерів, що відображають міждисциплінарний характер досліджуваного поля на перетині психології мотивації, інженерії сенсорних систем та спортивної науки. Основні наукові пошуки зосереджені на технологічній інфраструктурі та мотиваційно-поведінкових моделях. Встановлено, що застосування ігрових елементів сприяє підвищенню залученості, проте наголошується на ризику зниження внутрішньої мотивації за умови надмірного використання зовнішніх стимулів. Емпіричні дані підтверджують ефективність гейміфікованих програм у підвищенні кардіореспіраторної витривалості у загальній популяції. Водночас, дослідники фіксують значну фрагментарність емпіричних перевірок та обмежену кількість лонгітюдних досліджень, особливо у контексті професійних командних видів спорту, таких як футбол. Дослідження демонструють перехід від простого збору даних IoT до інтеграції сенсорних показників у реальному часі для забезпечення поведінкового зворотного зв’язку та створення адаптивного тренувального середовища. Наукове поле гейміфікації кондиційного тренування з IoT є міждисциплінарним та має чітку логічну еволюцію від технологічного прийняття до осмислення психофізіологічних ефектів. Проведений аналіз підтверджує необхідність інтеграції збору даних через сенсори з гейміфікованими механіками, що ґрунтуються на Теорії самовизначення та Теорії запланованої поведінки. Подальші дослідження повинні зосередитися на розробці цілісних міждисциплінарних моделей, валідації IoT-архітектур та оцінці фізіологічних показників спортсменів (аеробна потужність, маркери перевантаження) у специфічних умовах підготовки футболістів.


  • Open Access

    ІНТЕГРАЦІЯ МОБІЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ: СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД ПІДХОДІВ ДО ЦИФРОВОГО НАВЧАННЯ (2014–2025)

    by Андрій Єфременко, Світлана Пятисоцька, Ярослав Крайник, Тетяна Федорина, Вікторія Фоменко, Марія Долгарева

    Мобільні технології розглядають як зручні та потенційно корисні інструменти для використання в навчанні з фізичного виховання. Метою цього систематичного огляду та метааналізу є оцінка ефективності інтеграції мобільних технологій та їхнього потенціалу для покращення навчання фізичного виховання. Загалом у трьох електронних базах даних (Scopus, Web of Science, Google Scholar) було проведено пошук звітів за результатами досліджень, опублікованих з 2014 по 2025 рік. Критерії відповідності базувались на компонентах учасників, втручань, компараторів та структурі результатів. Було проведено метааналізи та метарегресію із застосуванням моделі випадкових ефектів. Були проведені аналізи чутливості, впливу та упередженості публікацій для перевірки надійності отриманих результатів. Основний метааналіз 16 досліджень і відповідей 1357 здобувачів освіти продемонстрував помірний сумарний вплив втручань з використанням мобільних технологій на показники теоретичних знань, рухових здібностей та мотивації і залученості здобувачів освіти (SMD 0,368, 95% CІ 0,148-0,558). Не було виявлено ефектів взаємодії з модераторами, такими як учасники, вік, форми навчання, тип технології, тривалість втручання, що вказує на узагальненість інтеграції мобільних технологій у фізичне виховання різних популяцій. Ефект був статистично значущим для форми навчання онлайн (SDM 0,345, 95% СІ 0,031-0,658), розвитку рухових навичок – техніки виконання вправ та фізичної підготовленості (SDM 0,390, 95% СІ 0,124-0,656), використання мобільних пристроїв (SDM 0,348, 95% СІ 0,044-0,651). Підтверджено, що інтеграція мобільних технологій у процес фізичного виховання є перспективним напрямком для підвищення ефективності рухового навчання у різних популяціях. Проте невідомо, які саме технології, формат навчання, тривалість втручання пов’язані з ефективністю в різних популяціях. Є певне очікування щодо збільшення ефекту використання мобільних технологій у фізичному вихованні здобувачів шкільного віку. Для підтвердження цих висновків необхідні майбутні ретельні дослідження.


  • Open Access

    Effectiveness of teaching track running to students specializing in «football» using mobile technologies

    by Kharkiv State Academy Of Physical Culture, Illia Shutieiev, Vladyslav Nalushnyi, Victor Shalenko, Рavlo Sheludko, Andrii Yefremenko, Ілля Шутєєв, Владислав Налушний, Павло Шелудько, Андрій Єфременко

    Purpose. In the context of rapid digitalization of physical education and sport, specialists are increasingly inclined to implement mobile technologies in educational processes to enhance the effectiveness of physical exercises and student engagement. The study aimed to evaluate the efficacy of using mobile technologies in distance learning for teaching track and field running technique to student-athletes specializing in football. Material and Methods. The study involved 38 student-athletes (28 males, 10 females) from the first year of study. The pedagogical intervention lasted 8 weeks as part of the academic discipline "Fundamentals of Track and Field in the Chosen Sport." Instruction in sprint and long-distance running techniques was conducted using online technologies and structured mobile learning, with a key element being self-reporting through video recording and video analysis. Testing was performed three times (at weeks 1, 8, and 12). Participants completed a high-speed run (10 m sprint) and an endurance run (distance covered in 12 min). Video recordings, captured with smartphone cameras, were analyzed using the Kinovea 0.9.5 software to determine kinematic parameters (step length, frequency, asymmetry, and coefficient of variation). Additionally, the quality of technique was assessed using a five-point scale, and engagement in the educational process was measured with a developed questionnaire. Results. A significant pedagogical effect of teaching track and field running to student-athletes in a mobile format was established. Throughout the study, significant differences were recorded between the measurements at the first and the 12th weeks for all indicators. Specifically, a reli able increase in step length and frequency during the sprint was observed, along with a reduction in step asymmetry and variability, indicating the formation of a more stable and coordinated running technique. The score assessment of sprint and long-distance running technique also sig nificantly increased. A substantial rise in all components of student engagement (cognitive, behavioral, emotional, and social) was registered. The highest values for engagement and running technique parameters were achieved in the eighth week. Conclusions. The high level of learning engagement, achieved through the implementation of mobile technologies, was accompanied by the formation and stabilization of the running technique in student-athletes. The use of mobile tools, particularly video analysis, allowed for over coming typical challenges in distance development of motor skills by providing effective feedback and self-monitoring. The sustained high level of engagement and motor learning after the reduction in mobile interaction intensity confirms the effectiveness of the proposed interven tion. Future research will focus on studying the efficacy of the mobile learning format for track and field throwing and jumping events.


  • Open Access

    ЦИФРОВИЙ ЗВОРОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК У ЦИКЛІЧНИХ ВИДАХ СПОРТУ ЯК КЛЮЧ ДО ЯКІСНОГО НАВЧАННЯ ТА ТРЕНУВАНЬ

    by Тетяна Сидорова, Вікторія Горіна, Тетяна Гриньова, Марина Пруднікова, Андрій Єфременко

    Швидкий розвиток технологій зумовлює вдосконалення методології навчання та тренування у спорті, де цифровий зворотний зв’язок є наріжним каменем, надаючи об’єктивну інформацію для покращення процесу підготовки спортсменів. Незважаючи на широке впровадження цифрових інструментів в підготовці спортсменів циклічних видів спорту, існує потреба у цілісному розумінні та систематизації оптимального використання зворотного зв’язку, оскільки швидке поширення технологій випереджає їхнє осмислення, а спортсмени та тренери часто стикаються з перевантаженням даними та труднощами в інтерпретації. Метою дослідження стало виявлення ключових напрямків застосування цифрового зворотного зв’язку в підготовці спортсменів циклічних видів спорту. Дослідження проводилося шляхом бібліометричного аналізу публікацій з бази даних Web of Science за період 2015-2025 років, з використанням розширеного пошукового запиту. Були включені лише рецензовані статті та огляди. Картування за ключовими словами за допомогою VOSviewer (v.1.6.19) дозволило кластеризувати досліджуване поле. Із 206 знайдених публікацій, після перевірки та фільтрації за критеріями включення/виключення, до подальшого аналізу було відібрано 53 релевантних джерела. Результати кластеризації зосереджені на виокремленні 6 взаємопов’язаних кластерів, що відображають різні напрямки застосування цифрового зворотного зв’язку: фізіологічний моніторинг, показники продуктивності та силові тренування, біомеханіка та оптимізація техніки, профілактика травм та управління ризиками, енергетична ефективність та серцево-судинна діяльність, а також управління тренувальним навантаженням та відновленням. Цифровий зворотний зв’язок виявився центральним елементом моніторингу та оптимізації тренування у видах на витривалість, відіграє важливу роль у процесі контролю втоми та покращенні ефективності силового тренування, надає об’єктивні дані для корекції техніки руху, допомагає моніторити тренувальне навантаження для профілактики травм та забезпечує визначення оптимального співвідношення навантаження і відновлення. Загалом, цифровий зворотний зв’язок у циклічних видах спорту є ключовим фактором як для якісного навчання через можливості корекції техніки руху, так і для якісних тренувань у контексті оптимізації адаптації та відновлення спортсменів. Перспективи подальших досліджень включають подальшу інтеграцію різних типів цифрових даних, розробку інтуїтивно зрозумілих інтерфейсів та вдосконалення алгоритмів штучного інтелекту для більш точних та індивідуалізованих рекомендацій, а також проведення довгострокових досліджень впливу цифрового зворотного зв’язку.