NSNataliia Saiko

Nataliia Saiko

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article

Previous Organizations / Institutes

The organizations / institutes from the scholar's other articles in the past ten years


Nataliia Saiko has a total of 18 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Соціальні практики у фокусі соціальної роботи та спеціальної освіти

    by Roman Sharavara, Kateryna Shafranova, Ruslan Basenko, Olha Batsman, Nadiia Miakushko, Valerii Bebyk, Nataliia Saiko, Vitalii Zaika, Liudmyla Kletsenko, Andrii Koval, et al.

    У збірнику представлені результати наукових досліджень, присвячених актуальним проблемам соціальної роботи та спеціальної освіти, сучасним підходам до соціальної підтримки вразливих категорій населення, інклюзивним і корекційно-розвитковим практикам, психосоціальній допомозі та реабілітації, а також особливостям професійної діяльності фахівців соціальної й освітньої сфер в умовах сучасних суспільних викликів.

  • Правові, суспільно-політичні та соціокультурні підходи до розвитку людського потенціалу в умовах глобальної невизначеності

    by Roman Sharavara, Ruslan Basenko, Olha Batsman, Serhii Koroied, Valerii Bebyk, Nataliia Saiko, Nataliia Riabokin, Tetiana Kolotilova, Vitalii Zaika, Ivan Lisnyi

    Колективне дослідження присвячено міждисциплінарному аналізові окремих вимірів сучасних суспільних відносин, передусім – правових, політичних і соціокультурних. Проаналізовано правові та законодавчі виміри упровадження інновацій, розглянуто детермінанти соціально-економічного розвитку України та світу, окреслено глобальний та регіональний контексти розвитку соціокультурного простору. Видання буде цікавим для науковців, викладачів закладів вищої освіти, учителів, здобувачів усіх рівнів вищої освіти, усіх, хто залучений у розбудову сучасних суспільних відносин.

  • Open Access

    Sexual education as a component of an individual's socio-psychological well-being

    by Nataliia Saiko, Olha Batsman

    This article explores the relationship between sexual education and an individual’s socio-psychological well-being. A review of existing research reveals a broad scientific consensus on the importance and necessity of purposefully organized sexual education. However, most studies focus on teenage audience due to their age-specific sensitivity to information about sexual relations, while insufficient attention is paid to the sexual awareness of adults. Scholars emphasize that adults often lack the necessary knowledge, which complicates open, meaningful communication about sexuality within the family context. Furthermore, the impact of sexual education on the formation of socio-psychological well-being remains under-researched. The article identifies key components of sexual education that influence socio-psychological well-being. These include the development of an optimistic personal outlook through learned optimism; the creation of a socially supportive environment (social well-being); the enhancement of resilience to negative social influences (psychological well-being); attention to one’s material conditions (material well-being); the pursuit of overall life satisfaction, including contentment with social status and society; adherence to moral and ethical behavioral norms, which supports personal freedom in a philosophical sense; and acquiring specialized knowledge regarding sexual life. The article also presents the results of a study conducted among university students aimed at assessing their awareness of the influence of sexual education on socio-psychological well-being.

  • Open Access

    МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО СОЦІАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ

    by Наталія Сайко, Ольга Бацман

    В статті доводиться необхідність підсилення підготовки майбутніх соціальних працівників до соціально-реабілітаційного процесу. Розглянуто модель професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до соціально-реабілітаційного процесу, яка включає такі компоненти: інформаційну готовність; психологічну готовність; методичну готовність та ціннісно-нормативну. Охарактеризовано зміст кожного переліченого компонента та встановлена відповідність етапам професійної підготовки: забезпечення інформаційної готовності студентів, тобто формування системи теоретичних знань із проблеми соціальної реабілітації, а також розвиток аналітико-синтезувальних умінь, що передбачає швидкий пошук, аналіз й оперування науковою інформацією, відповідає аналітико-синтезувальному етапові; формування психологічної готовності, що відображається в стійкості професійної та особистісної позиції, відповідає етапові професійно-особистісного становлення; формування методичної готовності до організації реабілітаційного процесу та індивідуальної реабілітаційної роботи з клієнтами, що прогнозує оволодіння знаннями методичного характеру, формування вмінь створювати реабілітаційне середовище, організовувати індивідуальну реабілітацію на основі врахування сильних сторін особистості та відповідає операційно-технологічному етапові; формування ціннісно-нормативної готовності до професійної діяльності, що ґрунтована на формуванні позитивного світогляду, оптимістичної позиції, лідерських якостей, уміння робити вибір і захищати право на свободу в професійній діяльності, відповідає профілактично-збережувальному етапу. Схематично представлено модель підготовки майбутніх соціальних працівників до соціально-реабілітаційного процесу.


  • ЦІННІСНО-НОРМАТИВНА ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

    by Н. О. Сайко, О. С. Бацман, Є. В. Вишар

    Проаналізовано науково-теоретичні погляди на проблему формування ціннісно-нормативної готовності майбутніх соціальних педагогів до організації соціальної реабілітації особистості в умовах закладів освіти, обґрунтовано актуальність її вирішення. Представлено результати констатувального експерименту, які свідчать про переважно низький рівень сформованості такої готовності, що говорить про песимістичне, в основному, сприйняття студентами світу; невпевненість, низьку або занижену самооцінку; занижений або низький показник щастя. Розкрито основні компоненти ціннісно-нормативної готовності, а саме орієнтація на позитив у житті, оскільки оптимісти більш схильні використовувати активні, дієві способи вирішення професійних і життєвих проблем; формування філософії лідерства, так як фахівець, який займається соціальною реабілітацію, має уміти впливати на іншу особистість, вести за собою, переконувати; формування почуття свободи на основі моралі, релігії, традицій; задоволеності життям як життєвої норми; бережливо-ціннісного ставлення до власного здоров’я, що передбачає ознайомлення з різноманітними методиками щодо удосконалення, покращення власного здоров’я та з профілактичними методами різного рівня. Зазначено необхідність формування керованого оптимізму, тобто контрольована зміна стилю мислення з негатива на позитив. Здійснено опис процедури організації формувального експерименту, яка включала поетапне формування основних компонентів ціннісно-нормативної готовності під час вивчення базових дисциплін. Представлено результати формувального експерименту та здійснено їх аналіз.

  • Open Access

    MODELS OF ORGANIZATION OF SOCIAL WORK IN TERRITORIAL COMMUNITIES

    by Natalia Saiko

    МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ У ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ