I. M. Kovalenko
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Previous Organizations / Institutes
The organizations / institutes from the scholar's other articles in the past ten years
Research Subjects
I. M. Kovalenko has a total of 93 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Olena A. Lykholat
University of Customs and Finance
3 shared publications - Роман Анатолійович Ярощук
Sumy National Agrarian University
3 shared publications - Elina Zakharchenko
Sumy National Agrarian University (Sumy, Ukraine)
2 shared publications N. O. Khromykh
Oles Honchar Dnipro National University
2 shared publications- Olha Bakumenko
Sumy National Agrarian University
2 shared publications T. V. Sklyar
Oles Honchar Dnipro National University
2 shared publications
Latest Publications
- Open Access
- 31 October 2026
- Published by National Academy of Sciences of Ukraine (Co. LTD Ukrinformnauka) (Publications) in Ukrainian Botanical Journal
- Vol. 83 (5) , 420-432
Status and ontogenetic structure of rare wild populations of Vitis vinifera (Vitaceae) in Uzbekistan
Vitis vinifera is an ancient fruit crop whose wild populations constitute a valuable genetic resource for grape breeding. In Uzbekistan, these populations are rare and fragmented, and the species is listed under Category 3 in the national Red Data Book (2019). This study assessed the ontogenetic structure, demographic characteristics, and conservation status of six wild cenopopulations of V. vinifera in Uzbekistan. All cenopopulations were classified as normal, although most had incomplete ontogenetic structures. Four ontogenetic spectrum patterns were identified: left-skewed (CPs 2 and 4), centered (CPs 1 and 5), right-skewed (CP 6), and bimodal (CP 3). Cenopopulation size ranged from 12 to 34 individuals, population density from 0.6 to 1.7 individuals m⁻², and ecological density from 0.85 to 2.12 individuals m⁻². The individual optimum index (Iio; v/g) ranged from 0.42 to 1.00, whereas the efficiency index (Iie) varied from 3.12 to 7.84, indicating differences in recruitment potential and population performance. Based on demographic and distributional data, the species was assessed nationally as Vulnerable (VU) under IUCN criterion B1ab(i,ii,iii,iv,v). These findings highlight the need to conserve the remaining wild populations and their habitats in Uzbekistan.
- 31 October 2026
- Published by National Academy of Sciences of Ukraine (Co. LTD Ukrinformnauka) (Publications) in Ukrainian Botanical Journal
- Vol. 83 (5) , 420-432
Open AccessStatus and ontogenetic structure of rare wild populations of Vitis vinifera (Vitaceae) in Uzbekistan
Vitis vinifera is an ancient fruit crop whose wild populations constitute a valuable genetic resource for grape breeding. In Uzbekistan, these populations are rare and fragmented, and the species is listed under Category 3 in the national Red Data Book (2019). This study assessed the ontogenetic structure, demographic characteristics, and conservation status of six wild cenopopulations of V. vinifera in Uzbekistan. All cenopopulations were classified as normal, although most had incomplete ontogenetic structures. Four ontogenetic spectrum patterns were identified: left-skewed (CPs 2 and 4), centered (CPs 1 and 5), right-skewed (CP 6), and bimodal (CP 3). Cenopopulation size ranged from 12 to 34 individuals, population density from 0.6 to 1.7 individuals m⁻², and ecological density from 0.85 to 2.12 individuals m⁻². The individual optimum index (Iio; v/g) ranged from 0.42 to 1.00, whereas the efficiency index (Iie) varied from 3.12 to 7.84, indicating differences in recruitment potential and population performance. Based on demographic and distributional data, the species was assessed nationally as Vulnerable (VU) under IUCN criterion B1ab(i,ii,iii,iv,v). These findings highlight the need to conserve the remaining wild populations and their habitats in Uzbekistan.
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 64 (2) , 91-99
КАДРОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА ВЕРТИКАЛЬНА ГЕНДЕРНА АСИМЕТРІЯ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЛІСОВИМИ РЕСУРСАМИ УКРАЇНИ
У статті проаналізовано, як змінювалися людські ресурси та формувалася ієрархічна сегрегація в лісовому господарстві України. На прикладі ДП «Ліси України» ми розглянули динаміку за 2023-2025 роки. Наша методологія спирається на інституційний, системно-структурний та статистично-економічний аналіз. Крім того, ми диференціювали кадри за п'ятьма рівнями менеджменту та квантифікували соціальні індикатори, розрахувавши індекс гендерного розвитку (коефіцієнт асиміляції). Дослідження показало, що фактична чисельність персоналу скоротилася на 21,05 % (до 21 779 осіб у 2025 році). Водночас кадровий корпус став більш інтелектуальним: частка фахівців із вищою освітою зросла з 62,0 % до 74,0 %. Ми виявили глибоку вертикальну гендерну асиметрію. Загалом жінок у секторі лише 15-16 %. Цікаво, що їхня концентрація є найвищою у вищій управлінській ланці апарату (26,5 % у 2025 році) та на функціональному рівні (83,9 % фінансово-юридичних посад). Натомість на лінійному (4,2 %) та нижчому виробничому рівнях (лише 3,1 % серед лісничих) панує майже абсолютна чоловіча домінація. Поряд із фінансовими стимулами (ріст зарплати на 29,7 %) та посиленням соціальної відповідальності (збільшення частки працівників з інвалідністю до 9,5 %), рушієм руйнування патріархальних стереотипів стала цифровізація. Кількість ГІС-фахівців підскочила у 4,83 рази, причому частка жінок серед них сягнула 37,1 %. Це чітко корелює зі збільшенням кількості студенток профільних спеціальностей до 34,0 %. Масштабне впровадження автоматизованих робочих місць (зростання у 4,66 рази) впевнено заміщує важку фізичну працю «в полі» дистанційним кабінетним моніторингом. Це фактично стирає колишні природно-фізичні бар’єри для жінок. Ми обґрунтували, що саме диджиталізація та автоматизація операційних процесів виступають ключовими чинниками згладжування вертикальної та горизонтальної сегрегації. Саме вони закладають підґрунтя для появи збалансованого й інноваційного кадрового резерву в системі держуправління лісовими ресурсами.
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 64 (2) , 91-99
КАДРОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА ВЕРТИКАЛЬНА ГЕНДЕРНА АСИМЕТРІЯ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЛІСОВИМИ РЕСУРСАМИ УКРАЇНИ
У статті проаналізовано, як змінювалися людські ресурси та формувалася ієрархічна сегрегація в лісовому господарстві України. На прикладі ДП «Ліси України» ми розглянули динаміку за 2023-2025 роки. Наша методологія спирається на інституційний, системно-структурний та статистично-економічний аналіз. Крім того, ми диференціювали кадри за п'ятьма рівнями менеджменту та квантифікували соціальні індикатори, розрахувавши індекс гендерного розвитку (коефіцієнт асиміляції). Дослідження показало, що фактична чисельність персоналу скоротилася на 21,05 % (до 21 779 осіб у 2025 році). Водночас кадровий корпус став більш інтелектуальним: частка фахівців із вищою освітою зросла з 62,0 % до 74,0 %. Ми виявили глибоку вертикальну гендерну асиметрію. Загалом жінок у секторі лише 15-16 %. Цікаво, що їхня концентрація є найвищою у вищій управлінській ланці апарату (26,5 % у 2025 році) та на функціональному рівні (83,9 % фінансово-юридичних посад). Натомість на лінійному (4,2 %) та нижчому виробничому рівнях (лише 3,1 % серед лісничих) панує майже абсолютна чоловіча домінація. Поряд із фінансовими стимулами (ріст зарплати на 29,7 %) та посиленням соціальної відповідальності (збільшення частки працівників з інвалідністю до 9,5 %), рушієм руйнування патріархальних стереотипів стала цифровізація. Кількість ГІС-фахівців підскочила у 4,83 рази, причому частка жінок серед них сягнула 37,1 %. Це чітко корелює зі збільшенням кількості студенток профільних спеціальностей до 34,0 %. Масштабне впровадження автоматизованих робочих місць (зростання у 4,66 рази) впевнено заміщує важку фізичну працю «в полі» дистанційним кабінетним моніторингом. Це фактично стирає колишні природно-фізичні бар’єри для жінок. Ми обґрунтували, що саме диджиталізація та автоматизація операційних процесів виступають ключовими чинниками згладжування вертикальної та горизонтальної сегрегації. Саме вони закладають підґрунтя для появи збалансованого й інноваційного кадрового резерву в системі держуправління лісовими ресурсами.
- Open Access
- 3 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 61 (3) , 75-81
ВПЛИВ ВОЄННИХ ДІЙ НА ЯКІСТЬ ЛІСОВИХ ҐРУНТІВ: ВМІСТ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У МІСЦЯХ ДЕТОНАЦІЇ ТА ЗГОРАННЯ БОЄПРИПАСІВ ЯК ФАКТОР ДЕГРАДАЦІЇ ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМ
Метою цієї статті є аналіз впливу воєнних дій на якість лісових ґрунтів, зокрема, на вміст важких металів у місцях детонації та згоряння боєприпасів, що є фактором деградації лісових екосистем. У зв'язку з повномасштабним вторгненням, лісові масиви України зазнають безпрецедентного антропогенного навантаження, що робить це дослідження надзвичайно актуальним. На відміну від людей, які можуть тимчасово мігрувати, лісові екосистеми залишаються вразливими до прямого впливу бойових дій, що призводить не лише до втрати біорізноманіття, але й до значних економічних збитків. У роботі було проведено відбір зразків ґрунту на ураженій ділянці хвойного лісу поблизу с. Стецьківка Сумської області, де було знищено склад боєприпасів.Зразки відбиралися з епіцентру вибуху, з країв ураженої ділянки та з контрольної зони. Аналіз вмісту хімічних елементів проводився рентгенофлуоресцентним методом, а отримані дані оброблялися за допомогою статистичного аналізу. Результати дослідження показали, що вміст деяких елементів (Стибій, Станум, Кадмій, Аргентум, Паладій, Аурум, Селен, Миш’як, Ртуть, Кобальт Та Хром) є нижчим за поріг визначення приладу.Однак, для інших елементів виявлені суттєві відмінності. Так, концентрації Свинцю, Міді, Мангану, Заліза та Сірки значно зростають в епіцентрі вибуху, що свідчить про їхнє надходження з боєприпасів. Водночас, вміст Барію, Цирконію та Рубідію, навпаки, знижується в епіцентрі, що вказує на їхній механічний перерозподіл або вимивання. Статистичний аналіз за критерієм Дункана підтвердив, що всі виявлені відмінності є статистично значущими. Отримані дані свідчать про те, що бойові дії спричиняють довгострокове забруднення ґрунтів токсичними елементами, що може призвести до деградації лісових екосистем та зниження їхньої продуктивності. Це підкреслює необхідність розробки ефективних стратегій лісовідновлення та моніторингу, які враховуватимуть фактори військових дій та підвищену пожежну небезпеку. Результати дослідження можуть бути корисними для фахівців, які займаються проблемами екологічної безпеки та відновлення довкілля у післявоєнний період.
- 3 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 61 (3) , 75-81
Open AccessВПЛИВ ВОЄННИХ ДІЙ НА ЯКІСТЬ ЛІСОВИХ ҐРУНТІВ: ВМІСТ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У МІСЦЯХ ДЕТОНАЦІЇ ТА ЗГОРАННЯ БОЄПРИПАСІВ ЯК ФАКТОР ДЕГРАДАЦІЇ ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМ
Метою цієї статті є аналіз впливу воєнних дій на якість лісових ґрунтів, зокрема, на вміст важких металів у місцях детонації та згоряння боєприпасів, що є фактором деградації лісових екосистем. У зв'язку з повномасштабним вторгненням, лісові масиви України зазнають безпрецедентного антропогенного навантаження, що робить це дослідження надзвичайно актуальним. На відміну від людей, які можуть тимчасово мігрувати, лісові екосистеми залишаються вразливими до прямого впливу бойових дій, що призводить не лише до втрати біорізноманіття, але й до значних економічних збитків. У роботі було проведено відбір зразків ґрунту на ураженій ділянці хвойного лісу поблизу с. Стецьківка Сумської області, де було знищено склад боєприпасів.Зразки відбиралися з епіцентру вибуху, з країв ураженої ділянки та з контрольної зони. Аналіз вмісту хімічних елементів проводився рентгенофлуоресцентним методом, а отримані дані оброблялися за допомогою статистичного аналізу. Результати дослідження показали, що вміст деяких елементів (Стибій, Станум, Кадмій, Аргентум, Паладій, Аурум, Селен, Миш’як, Ртуть, Кобальт Та Хром) є нижчим за поріг визначення приладу.Однак, для інших елементів виявлені суттєві відмінності. Так, концентрації Свинцю, Міді, Мангану, Заліза та Сірки значно зростають в епіцентрі вибуху, що свідчить про їхнє надходження з боєприпасів. Водночас, вміст Барію, Цирконію та Рубідію, навпаки, знижується в епіцентрі, що вказує на їхній механічний перерозподіл або вимивання. Статистичний аналіз за критерієм Дункана підтвердив, що всі виявлені відмінності є статистично значущими. Отримані дані свідчать про те, що бойові дії спричиняють довгострокове забруднення ґрунтів токсичними елементами, що може призвести до деградації лісових екосистем та зниження їхньої продуктивності. Це підкреслює необхідність розробки ефективних стратегій лісовідновлення та моніторингу, які враховуватимуть фактори військових дій та підвищену пожежну небезпеку. Результати дослідження можуть бути корисними для фахівців, які займаються проблемами екологічної безпеки та відновлення довкілля у післявоєнний період.
- Open Access
- 3 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 61 (3) , 92-102
ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ПОЛІГОНУ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ У С. ВЕЛИКИЙ БОБРИК НА СТАН ҐРУНТІВ
З огляду на стрімкий розвиток сучасних технологій і підвищення рівня життя, якість навколишнього природного середовища є одним із ключових показників сталого розвитку суспільства. Одним із найважливіших заходів, спрямованих на поліпшення екологічної ситуації, виступає санітарне очищення територій населених пунктів, що безпосередньо впливає на стан водних об’єктів, атмосферного повітря та ґрунтів. Однією з актуальних екологічних проблем сучасності є управління твердими побутовими відходами (ТПВ). Полігони ТПВ, які є основними об’єктами утилізації відходів, водночас виступають джерелами забруднення навколишнього середовища. Проблема накопичення та переробки ТПВ в Україні є надзвичайно гострою: загальні обсяги відходів сягають близько 30 млрд тонн, що є одним із найвищих показників у світі. Забруднення ґрунтів унаслідок діяльності полігонів ТПВ становить серйозну екологічну загрозу, оскільки призводить до деградації екосистем і зниження якості сільськогосподарських угідь. У роботі розглянуто результати моніторингу впливу полігону твердих побутових відходів комунального підприємства «Чисте місто» Сумської міської ради, розташованого поблизу села Великий Бобрик. Дослідження проводилися впродовж 2021–2024 рр. шляхом відбору проб ґрунту на різних відстанях від полігону (50 м, 100 м, 200 м і 500 м). Отримані результати показали, що рівень концентрації забруднюючих речовин зменшується зі збільшенням відстані від полігону, а всі показники протягом усього періоду спостережень залишалися в межах допустимих норм.Загалом, стан ґрунтів у зоні впливу полігону оцінюється як стабільний, що свідчить про ефективну роботу протифільтраційного екрана та систем очищення фільтрату. Полігон ТПВ КП «Чисте місто» функціонує відповідно до технічних і санітарних вимог, що забезпечує мінімізацію негативного впливу на довкілля та сприяє сталому розвитку території.
- 3 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 61 (3) , 92-102
Open AccessЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ПОЛІГОНУ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ У С. ВЕЛИКИЙ БОБРИК НА СТАН ҐРУНТІВ
З огляду на стрімкий розвиток сучасних технологій і підвищення рівня життя, якість навколишнього природного середовища є одним із ключових показників сталого розвитку суспільства. Одним із найважливіших заходів, спрямованих на поліпшення екологічної ситуації, виступає санітарне очищення територій населених пунктів, що безпосередньо впливає на стан водних об’єктів, атмосферного повітря та ґрунтів. Однією з актуальних екологічних проблем сучасності є управління твердими побутовими відходами (ТПВ). Полігони ТПВ, які є основними об’єктами утилізації відходів, водночас виступають джерелами забруднення навколишнього середовища. Проблема накопичення та переробки ТПВ в Україні є надзвичайно гострою: загальні обсяги відходів сягають близько 30 млрд тонн, що є одним із найвищих показників у світі. Забруднення ґрунтів унаслідок діяльності полігонів ТПВ становить серйозну екологічну загрозу, оскільки призводить до деградації екосистем і зниження якості сільськогосподарських угідь. У роботі розглянуто результати моніторингу впливу полігону твердих побутових відходів комунального підприємства «Чисте місто» Сумської міської ради, розташованого поблизу села Великий Бобрик. Дослідження проводилися впродовж 2021–2024 рр. шляхом відбору проб ґрунту на різних відстанях від полігону (50 м, 100 м, 200 м і 500 м). Отримані результати показали, що рівень концентрації забруднюючих речовин зменшується зі збільшенням відстані від полігону, а всі показники протягом усього періоду спостережень залишалися в межах допустимих норм.Загалом, стан ґрунтів у зоні впливу полігону оцінюється як стабільний, що свідчить про ефективну роботу протифільтраційного екрана та систем очищення фільтрату. Полігон ТПВ КП «Чисте місто» функціонує відповідно до технічних і санітарних вимог, що забезпечує мінімізацію негативного впливу на довкілля та сприяє сталому розвитку території.
- Open Access
- 3 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 61 (3) , 143-153
ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ RUBUS IDEUS L. ПІД ВПЛИВОМ АГРОКЛІМАТИЧНИХ УМОВ СУМСЬКОГО РЕГІОНУ
У статті проаналізовано вплив агрокліматичних умов на біометричні показники малини в маточному розсаднику, використовуючи метеорологічні дані. Дослідження базувалися на загальнонаукових та спеціальних методах.Розрахунок гідротермічного коефіцієнта та його впливу на врожайність малини здійснювали математично-статистичними та розрахунково-порівняльними методами. Фенологічні показники та стійкість рослин до біотичних та абіотичних факторів оцінювали візуальними спостереженнями. Врожайність визначали методом вибіркового зважування. Аналіз гідротермічного коефіцієнта виявив значні річні коливання зволоженості. Якщо 2023 рік був достатньо вологим, то 2024 рік, особливо влітку, був посушливим. Аномально тепла весна 2024 року прискорила фенологічний розвиток малини: вегетація розпочалася на 19 днів раніше. За дворічним аналізом фенологічних фаз сорти було класифіковано: середньоранній – Глен Файн; середньостиглі – Бріліанс, Маджестік, Сапфір; середньопізні – Полка, Василинка. Дослідження біометричних показників пагонів виявило вплив генетичних факторів та умов середовища, зокрема позитивну кореляцію між кількістю опадів та розмірами пагонів. Сорт Глен Файн показав найвищу конкурентну здатність за висотою пагонів, а Сапфір – найбільшу товщину. Стійкість до вилягання та шипуватість були відносно стабільними ознаками. Урожайність шести сортів малини в маточному розсаднику Сумської філії Українського інституту експертизи сортів рослин коливалася від 9,5 до 29,0 т/га за два роки, із середньою врожайністю 19,1 т/га. Максимальні показники зафіксовані у сорту Сапфір (27,5 т/га), мінімальні – у сорту Полка (10,2 т/га). Всі досліджені сорти малини виявили високий рівень стійкості до хвороб.Максимальний індекс стійкості (9 балів) зафіксовано у сорту Бріліанс. Василина виявилася лідером за посухостійкістю, тоді як Маджестік був найменш стійким. За зимостійкістю виділилися Василина та Полка, тоді як Сапфір і Маджестік були чутливішими, але здатними до відновлення. Дослідження 2023-2024 років у Сумській області підтвердило значний вплив агрокліматичних умов на малину. На біометричні показники та продуктивність впливають як генетика, так і середовище. Було виявлено, що сорти демонструють різну стійкість до хвороб, посухи та низьких температур, що важливо враховувати для оптимізації вирощування малини в регіоні.
- 3 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 61 (3) , 143-153
Open AccessДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ RUBUS IDEUS L. ПІД ВПЛИВОМ АГРОКЛІМАТИЧНИХ УМОВ СУМСЬКОГО РЕГІОНУ
У статті проаналізовано вплив агрокліматичних умов на біометричні показники малини в маточному розсаднику, використовуючи метеорологічні дані. Дослідження базувалися на загальнонаукових та спеціальних методах.Розрахунок гідротермічного коефіцієнта та його впливу на врожайність малини здійснювали математично-статистичними та розрахунково-порівняльними методами. Фенологічні показники та стійкість рослин до біотичних та абіотичних факторів оцінювали візуальними спостереженнями. Врожайність визначали методом вибіркового зважування. Аналіз гідротермічного коефіцієнта виявив значні річні коливання зволоженості. Якщо 2023 рік був достатньо вологим, то 2024 рік, особливо влітку, був посушливим. Аномально тепла весна 2024 року прискорила фенологічний розвиток малини: вегетація розпочалася на 19 днів раніше. За дворічним аналізом фенологічних фаз сорти було класифіковано: середньоранній – Глен Файн; середньостиглі – Бріліанс, Маджестік, Сапфір; середньопізні – Полка, Василинка. Дослідження біометричних показників пагонів виявило вплив генетичних факторів та умов середовища, зокрема позитивну кореляцію між кількістю опадів та розмірами пагонів. Сорт Глен Файн показав найвищу конкурентну здатність за висотою пагонів, а Сапфір – найбільшу товщину. Стійкість до вилягання та шипуватість були відносно стабільними ознаками. Урожайність шести сортів малини в маточному розсаднику Сумської філії Українського інституту експертизи сортів рослин коливалася від 9,5 до 29,0 т/га за два роки, із середньою врожайністю 19,1 т/га. Максимальні показники зафіксовані у сорту Сапфір (27,5 т/га), мінімальні – у сорту Полка (10,2 т/га). Всі досліджені сорти малини виявили високий рівень стійкості до хвороб.Максимальний індекс стійкості (9 балів) зафіксовано у сорту Бріліанс. Василина виявилася лідером за посухостійкістю, тоді як Маджестік був найменш стійким. За зимостійкістю виділилися Василина та Полка, тоді як Сапфір і Маджестік були чутливішими, але здатними до відновлення. Дослідження 2023-2024 років у Сумській області підтвердило значний вплив агрокліматичних умов на малину. На біометричні показники та продуктивність впливають як генетика, так і середовище. Було виявлено, що сорти демонструють різну стійкість до хвороб, посухи та низьких температур, що важливо враховувати для оптимізації вирощування малини в регіоні.
- Open Access
- 8 June 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 51 (1) , 120-128
ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МОРФОМЕТРИЧНОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ СОРТІВ ГАРБУЗА
У сучасному світі не втрачає актуальності питання забезпечення населення продуктами харчування, у тому числі й овочами. Важливе місце у розв’язанні зазначеної проблеми посідає вирощування рослин родини Cucurbitaceae, зокрема гарбузів (рід Cucurbita). В Україні культура гарбузів сформована на основі трьох окремих видів, представлених приблизно рівною кількістю сортів. Менш представленою є група сортів, сформованих на основі міжвидових гібридів. Широка генетична основа сучасної культури та активне використання у селекції диких форм гарбузів потребують додаткових параметрів візуальної ідентифікації. У статті проаналізована можливість використання, як додаткового фактора ідентифікації сортів, низки морфопараметрів, а саме: п’ять меристичних, вісім метричних та чотири статичних алометричних. Аналіз проводили для 6 сортів гарбузів, поширених в умовах Лівобережного Лісостепу України, які належать до видів Cucurbita maxima Duch. (Атлантичний гігант, Стофунтовий, Титан, Український багатоплідний); Cucurbita pepo L. (Голонасінний) та Cucurbita moschata Duch. (Арабатський). Встановлено, що досліджувані сорти статистично достовірно відрізняються за величинами абсолютної більшості морфоознак (за винятком величин площі найменшого листка, а також співвідношення між кількістю бічних пагонів першого порядку та довжиною головного пагону). Найбільші значення довжини головного пагону зареєстровано у сорту Голонасінний, а найменші – у сорту Арабатський. Українській багатоплідний вирізнявся формуванням найбільшої кількості бічних пагонів першого порядку, а Атлантичний гігант – найменшою. Найбільші значення морфопараметрів, що характеризують стан листкової поверхні зареєстровано у сортів Український багатоплідний та Голонасінний, а найменші їх показники – у сорту Арабатський. Загалом досліджувані сорти проявили високий ступінь індивідуальності щодо величин показників, які характеризують асиміляційну поверхню. З’ясовано, що найбільшу кількість генеративних структур формують рослини сортів Український багатоплідний та Голонасінний, а найменшу – Арабатський. Досліджувані сорти також проявили високий ступінь індивідуальності щодо величин морфопоказників, які характеризують стан їхньої генеративної сфери. Наприкінці вегетації найбільшими величинами маси плоду вирізнялись сорти Український багатоплідний та Атлантичний гігант. Наслідком відмінностей у величинах провідних морфопараметрів, зареєстрованих у шести досліджуваних сортів, стали й статистично достовірні відмінності у розмірі сформованого ними врожаю.
- 8 June 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 51 (1) , 120-128
Open AccessЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МОРФОМЕТРИЧНОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ СОРТІВ ГАРБУЗА
У сучасному світі не втрачає актуальності питання забезпечення населення продуктами харчування, у тому числі й овочами. Важливе місце у розв’язанні зазначеної проблеми посідає вирощування рослин родини Cucurbitaceae, зокрема гарбузів (рід Cucurbita). В Україні культура гарбузів сформована на основі трьох окремих видів, представлених приблизно рівною кількістю сортів. Менш представленою є група сортів, сформованих на основі міжвидових гібридів. Широка генетична основа сучасної культури та активне використання у селекції диких форм гарбузів потребують додаткових параметрів візуальної ідентифікації. У статті проаналізована можливість використання, як додаткового фактора ідентифікації сортів, низки морфопараметрів, а саме: п’ять меристичних, вісім метричних та чотири статичних алометричних. Аналіз проводили для 6 сортів гарбузів, поширених в умовах Лівобережного Лісостепу України, які належать до видів Cucurbita maxima Duch. (Атлантичний гігант, Стофунтовий, Титан, Український багатоплідний); Cucurbita pepo L. (Голонасінний) та Cucurbita moschata Duch. (Арабатський). Встановлено, що досліджувані сорти статистично достовірно відрізняються за величинами абсолютної більшості морфоознак (за винятком величин площі найменшого листка, а також співвідношення між кількістю бічних пагонів першого порядку та довжиною головного пагону). Найбільші значення довжини головного пагону зареєстровано у сорту Голонасінний, а найменші – у сорту Арабатський. Українській багатоплідний вирізнявся формуванням найбільшої кількості бічних пагонів першого порядку, а Атлантичний гігант – найменшою. Найбільші значення морфопараметрів, що характеризують стан листкової поверхні зареєстровано у сортів Український багатоплідний та Голонасінний, а найменші їх показники – у сорту Арабатський. Загалом досліджувані сорти проявили високий ступінь індивідуальності щодо величин показників, які характеризують асиміляційну поверхню. З’ясовано, що найбільшу кількість генеративних структур формують рослини сортів Український багатоплідний та Голонасінний, а найменшу – Арабатський. Досліджувані сорти також проявили високий ступінь індивідуальності щодо величин морфопоказників, які характеризують стан їхньої генеративної сфери. Наприкінці вегетації найбільшими величинами маси плоду вирізнялись сорти Український багатоплідний та Атлантичний гігант. Наслідком відмінностей у величинах провідних морфопараметрів, зареєстрованих у шести досліджуваних сортів, стали й статистично достовірні відмінності у розмірі сформованого ними врожаю.
- Open Access
- 21 July 2022
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 47 (1) , 71-79
РОЗВИТОК СТАЛОГО ЕКОЛОГІЧНО ОРІЄНТОВАНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Під стійкістю розвитку людської цивілізації розуміють такий її розвиток, при якому економічне зростання і соціальний прогрес не супроводжуються деградацією природного середовища та втратою біорізноманіття. Ідея сталого розвитку викликала загальний відгук і розуміння, тому що вона носить комплексний характер і визначає не тільки рух у бік усвідомлення незмінності взаємозв’язку людського суспільства та природного середовища з її обмеженими ресурсами, а й включає принцип рівності та справедливості в отриманні нинішнім і майбутніми поколіннями всіх життєвих благ. До кінця ХХ століття концепція сталого розвитку стала загальноприйнятою і лягла в основу політики та розвитку економіки всіх держав світу. Вирішувати проблеми сталого розвитку доводиться в умовах глобалізації економіки, що формується, розвитку постіндустріального інформаційного соціуму і безперервного зростання чисельності населення Землі. Головною перешкодою для контрольованого сталого розвитку є прогресуюче використання природних ресурсів. Лідирує у цьому напрямі агропромисловий комплекс. Збільшення потужностей та територіальне розширення у поєднанні з підвищенням урожайності всіх сільськогосподарських культур визначаються демографічними процесами. Швидке наростання чисельності населення на планеті у поєднанні з активним розвитком промисловості та сільського господарства призвело до розвитку глобальної екологічної кризи. Інтенсивні сільськогосподарські технології стали одним із її важливих джерел. Інтенсивні агротехнології ведуть до цілого комплексу негативних наслідків: знижується природна родючість ґрунту, розвиваються ерозійні процеси, знижується кількість корисних мікроорганізмів у ґрунті та ін. Органічне землеробство являє собою особливу модифікацію традиційного землеробства, орієнтовану на отримання біологічно безпечних продуктів харчування і максимальне збереження родючості ґрунту. В цілому, в Україні органічне землеробство знаходиться в стані прогресивного розвитку, зростає число господарств, збільшуються площі посівів. За даними Федерації органічного руху України, станом на 2020 рік площі під органічним землеробством перевищила 400 га. Для успішного ведення органічного господарства дуже важливим є регіональний аспект. Він визначає підбір сортів, характер сівозміни, способи обробки ґрунту, терміни сівби та багато інших агротехнічних елементів.
- 21 July 2022
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 47 (1) , 71-79
Open AccessРОЗВИТОК СТАЛОГО ЕКОЛОГІЧНО ОРІЄНТОВАНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Під стійкістю розвитку людської цивілізації розуміють такий її розвиток, при якому економічне зростання і соціальний прогрес не супроводжуються деградацією природного середовища та втратою біорізноманіття. Ідея сталого розвитку викликала загальний відгук і розуміння, тому що вона носить комплексний характер і визначає не тільки рух у бік усвідомлення незмінності взаємозв’язку людського суспільства та природного середовища з її обмеженими ресурсами, а й включає принцип рівності та справедливості в отриманні нинішнім і майбутніми поколіннями всіх життєвих благ. До кінця ХХ століття концепція сталого розвитку стала загальноприйнятою і лягла в основу політики та розвитку економіки всіх держав світу. Вирішувати проблеми сталого розвитку доводиться в умовах глобалізації економіки, що формується, розвитку постіндустріального інформаційного соціуму і безперервного зростання чисельності населення Землі. Головною перешкодою для контрольованого сталого розвитку є прогресуюче використання природних ресурсів. Лідирує у цьому напрямі агропромисловий комплекс. Збільшення потужностей та територіальне розширення у поєднанні з підвищенням урожайності всіх сільськогосподарських культур визначаються демографічними процесами. Швидке наростання чисельності населення на планеті у поєднанні з активним розвитком промисловості та сільського господарства призвело до розвитку глобальної екологічної кризи. Інтенсивні сільськогосподарські технології стали одним із її важливих джерел. Інтенсивні агротехнології ведуть до цілого комплексу негативних наслідків: знижується природна родючість ґрунту, розвиваються ерозійні процеси, знижується кількість корисних мікроорганізмів у ґрунті та ін. Органічне землеробство являє собою особливу модифікацію традиційного землеробства, орієнтовану на отримання біологічно безпечних продуктів харчування і максимальне збереження родючості ґрунту. В цілому, в Україні органічне землеробство знаходиться в стані прогресивного розвитку, зростає число господарств, збільшуються площі посівів. За даними Федерації органічного руху України, станом на 2020 рік площі під органічним землеробством перевищила 400 га. Для успішного ведення органічного господарства дуже важливим є регіональний аспект. Він визначає підбір сортів, характер сівозміни, способи обробки ґрунту, терміни сівби та багато інших агротехнічних елементів.
- Open Access
- 4 May 2022
- Published by Oles Honchar Dnipropetrovsk National University in Regulatory Mechanisms in Biosystems
- Vol. 13 (2) , 130-136
Endophytic community of Chaenomeles speciosa fruits: Screening for biodiversity and antifungal activity
Fruit crops of the genus Chaenomeles Lindl are considered today as a superfood due to accumulation of biologically active compounds with antioxidant ability and known health-promoting properties. Successful introduction of this non-traditional culture in the steppe zone of Ukraine characterised by an unfavourable climate suggests the functioning of effective protective mechanisms in plants, including those that can be provided by the influence of endophytic microorganisms. However, there is little information about the endophytic community of Chaenomeles plants. Herein, the current study was aimed to isolate the endophytic fungi from the Ch. speciosa fruits and evaluate their biological activities against the phytopathogens. The study was carried out based on the collection of the Botanical Garden of Oles Honchar Dnipro National University (Dnipro city, Ukraine). Three media, namely PDA, MPA, and Gause’s medium were used for isolation of endophytic fungi. Colonies of isolates for identification were grown on PDA, Czapek's agar, and Czapek’s yeast autolysate media. Six fungal endophytic isolates derived from both peel and pulp of Ch. speciosa fruits have been morphologically identified using macroscopic and microscopic techniques, and assigned to the genus Penicillium (sections Chrysogena, Penicillium, Viridicata), and genus Talaromyces (section Talaromyces). Species P. expansum, P. viridicatum, and P. hirsutum were identified among the peel isolates, while P. chrysogenum, P. cyclopium, and P. purpurogenum were among the pulp isolates. Antagonistic ability of the endophytic isolates against phytopathogenic fungi was evaluated using the dual culture method. The results showed moderate to high antifungal capacity of the endophytic isolates against the phytopathogenic strains of the Fusarium genus. The growth inhibition of F. culmorum mycelium due to the influence of endophytic isolates was 51.5–81.3%, and the inhibition of the growth of F. oxysporum colonies was in the range of 68.4–86.6% as compared with control. There were no significant differences in the antagonistic ability between endophytic isolates derived from the peel and pulp of the fruit. Taken together, our findings indicated the great potential of the endophytic fungi from Ch. speciosa fruits as a source for the development of biocontrol agents and discovery of new bioactive compounds.
- 4 May 2022
- Published by Oles Honchar Dnipropetrovsk National University in Regulatory Mechanisms in Biosystems
- Vol. 13 (2) , 130-136
Open AccessEndophytic community of Chaenomeles speciosa fruits: Screening for biodiversity and antifungal activity
Fruit crops of the genus Chaenomeles Lindl are considered today as a superfood due to accumulation of biologically active compounds with antioxidant ability and known health-promoting properties. Successful introduction of this non-traditional culture in the steppe zone of Ukraine characterised by an unfavourable climate suggests the functioning of effective protective mechanisms in plants, including those that can be provided by the influence of endophytic microorganisms. However, there is little information about the endophytic community of Chaenomeles plants. Herein, the current study was aimed to isolate the endophytic fungi from the Ch. speciosa fruits and evaluate their biological activities against the phytopathogens. The study was carried out based on the collection of the Botanical Garden of Oles Honchar Dnipro National University (Dnipro city, Ukraine). Three media, namely PDA, MPA, and Gause’s medium were used for isolation of endophytic fungi. Colonies of isolates for identification were grown on PDA, Czapek's agar, and Czapek’s yeast autolysate media. Six fungal endophytic isolates derived from both peel and pulp of Ch. speciosa fruits have been morphologically identified using macroscopic and microscopic techniques, and assigned to the genus Penicillium (sections Chrysogena, Penicillium, Viridicata), and genus Talaromyces (section Talaromyces). Species P. expansum, P. viridicatum, and P. hirsutum were identified among the peel isolates, while P. chrysogenum, P. cyclopium, and P. purpurogenum were among the pulp isolates. Antagonistic ability of the endophytic isolates against phytopathogenic fungi was evaluated using the dual culture method. The results showed moderate to high antifungal capacity of the endophytic isolates against the phytopathogenic strains of the Fusarium genus. The growth inhibition of F. culmorum mycelium due to the influence of endophytic isolates was 51.5–81.3%, and the inhibition of the growth of F. oxysporum colonies was in the range of 68.4–86.6% as compared with control. There were no significant differences in the antagonistic ability between endophytic isolates derived from the peel and pulp of the fruit. Taken together, our findings indicated the great potential of the endophytic fungi from Ch. speciosa fruits as a source for the development of biocontrol agents and discovery of new bioactive compounds.
- Open Access
- 28 December 2020
- Published by Oles Honchar Dnipropetrovsk National University in Ukrainian Journal of Ecology
- Vol. 10 (6) , 329-337
Potential adaptation of Ginkgo biloba- comparative analysis of plants from China and Ukraine
Ginkgo biloba is one of the oldest relict plants in the existing seed plants. It is a historical heritage and living fossil. It is a world natural heritage unimaginable by human beings and a milestone in revealing nature's mysteries. The primary study areas with G. biloba plants are located in North-East Ukraine (Sumy region). A comparative analysis of the condition of seedlings in 2018 and 2019 was conducted. The plants were examined for the following morphological parameters: plant height, annual growth size, shoot diameter at the base, and the number of leaves. In two variants, about 100 plants were examined. The vitality analysis of seedlings with the establishment of their quality index is carried out. Studies of G. biloba leaves' morphological parameters from artificial plantations in Ukraine (Sumy) and natural plantations of China from the province were also carried out. Zhejiang province covers an area of 105,500 square kilometers and is located on the southeast coast of China. 118°01'-123°10'E bounds Zhejiang Province, 27°02'-31°11' N, east of the East China Sea, north of Shanghai, which is China's largest city, and Qiantang River is the largest river in Zhejiang. Its climate is Subtropical monsoon. The average annual rainfall is 980-2 000 mm, the average annual sunshine is 1710-2100 hours, and the average annual temperature is 15-18 °C. We selected three G. biloba groups for investigation and data collection. These three places are located west of Zhuji City, Zhejiang Province, about 5 kilometers apart. The G. biloba tree group in Guanshan, Lingshanwu, and Wuxie Village Zhejiang Province, China, were measured in 2019. The age of the trees ranges from 20 years to 500 years. The height is generally more than 15 meters, and the breast diameter is more than 20 cm. In order to ensure the randomness of the data, we choose a tree every 50 meters. Studies have shown a statistically significant difference between leaves from China and Ukraine. Simultaneously, the leaf blade's size was more extensive in the leaves of G. biloba from artificial plantations in Ukraine. Morphometric analysis of G. biloba plantations (Ukraine) showed statistically significant differences between plant morphological parameters in 2018 compared to 2019, which indicates the intensity of growth and the positive trends in plants' vegetative growth mass. Plant height increased from 26.68 ± 1.01 cm in 2018 to 40.07 ± 1.72 cm in 2019, the annual increase, respectively, from 10.34 ± 0.89 to 13.90 ± 0.92. Such an indicator as the shoot diameter at the base has tripled (from 0.42 ± 0.02 cm in 2018 to 1.41 ± 0.02 cm in 2019). Differences between all morphological parameters have high statistical reliability (from 0.01 to 0.001). The differences were confirmed by the results of vitality analysis, which showed an increase in plant quality and their transition from equilibrium in 2018 (Q = 0.300) to prosperous in 2019 (Q = 0.465), which indicates optimal growth conditions and confirms the possibility of growing G. biloba plantation method for obtaining medicinal raw materials in North-East Ukraine.
- 28 December 2020
- Published by Oles Honchar Dnipropetrovsk National University in Ukrainian Journal of Ecology
- Vol. 10 (6) , 329-337
Open AccessPotential adaptation of Ginkgo biloba- comparative analysis of plants from China and Ukraine
Ginkgo biloba is one of the oldest relict plants in the existing seed plants. It is a historical heritage and living fossil. It is a world natural heritage unimaginable by human beings and a milestone in revealing nature's mysteries. The primary study areas with G. biloba plants are located in North-East Ukraine (Sumy region). A comparative analysis of the condition of seedlings in 2018 and 2019 was conducted. The plants were examined for the following morphological parameters: plant height, annual growth size, shoot diameter at the base, and the number of leaves. In two variants, about 100 plants were examined. The vitality analysis of seedlings with the establishment of their quality index is carried out. Studies of G. biloba leaves' morphological parameters from artificial plantations in Ukraine (Sumy) and natural plantations of China from the province were also carried out. Zhejiang province covers an area of 105,500 square kilometers and is located on the southeast coast of China. 118°01'-123°10'E bounds Zhejiang Province, 27°02'-31°11' N, east of the East China Sea, north of Shanghai, which is China's largest city, and Qiantang River is the largest river in Zhejiang. Its climate is Subtropical monsoon. The average annual rainfall is 980-2 000 mm, the average annual sunshine is 1710-2100 hours, and the average annual temperature is 15-18 °C. We selected three G. biloba groups for investigation and data collection. These three places are located west of Zhuji City, Zhejiang Province, about 5 kilometers apart. The G. biloba tree group in Guanshan, Lingshanwu, and Wuxie Village Zhejiang Province, China, were measured in 2019. The age of the trees ranges from 20 years to 500 years. The height is generally more than 15 meters, and the breast diameter is more than 20 cm. In order to ensure the randomness of the data, we choose a tree every 50 meters. Studies have shown a statistically significant difference between leaves from China and Ukraine. Simultaneously, the leaf blade's size was more extensive in the leaves of G. biloba from artificial plantations in Ukraine. Morphometric analysis of G. biloba plantations (Ukraine) showed statistically significant differences between plant morphological parameters in 2018 compared to 2019, which indicates the intensity of growth and the positive trends in plants' vegetative growth mass. Plant height increased from 26.68 ± 1.01 cm in 2018 to 40.07 ± 1.72 cm in 2019, the annual increase, respectively, from 10.34 ± 0.89 to 13.90 ± 0.92. Such an indicator as the shoot diameter at the base has tripled (from 0.42 ± 0.02 cm in 2018 to 1.41 ± 0.02 cm in 2019). Differences between all morphological parameters have high statistical reliability (from 0.01 to 0.001). The differences were confirmed by the results of vitality analysis, which showed an increase in plant quality and their transition from equilibrium in 2018 (Q = 0.300) to prosperous in 2019 (Q = 0.465), which indicates optimal growth conditions and confirms the possibility of growing G. biloba plantation method for obtaining medicinal raw materials in North-East Ukraine.
- Open Access
- 25 December 2020
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 42 (4) , 23-32
Soil aggregation with various cover crops in Ginkgo biloba L. plantations
Ginkgo biloba is an exotic plant for Ukraine that is nowadays becoming popular for parks and landscape gardening. Raw materials (leaves) of these plants are used as medicinal, and in the context of organic production has pharmaceutical significance. At Sumy National Agrarian University fields Ginkgo biloba is grown by seedling method, young seedlings are transplanted into the open ground, in an area where the plants are grown without chemical synthetic fertilizers and pesticides. Row spacing between Ginkgo plants is 3 m and in case of high temperature and dry growing season the survival rate is reduced. The use of cover crops in the rows of Ginkgo biloba can help the plant cope with temperature stress, regulate the structural and nutrient status of the soil. We conducted one experiment with some common cover crops for Forest-steppe of Ukraine such as a phacelia, white clover, red clover, ryegrass, sainfoin, white mustard during growing seasons 2019‒2020. Sites planted in the spring between the rows of Ginkgo. At the end of August, soil samples to a depth of 0‒10, 10‒20, 20‒30 cm were collected to determine the structural and aggregate composition. These samples after reaching the air-dry state were sieved (dry method) and determined the percentage of soil particles with different diameters and structural coefficient soil. The percentage of agronomically valuable structure depended on the mechanical tillage on the site without and with cover crops, weather conditions. In the site without cover crops with mechanical tillage for weed control, the highest percentage of aggregates with a diameter of 10‒0.25 mm and coefficient of structure in layers of 0‒10 and 20‒30 cm was obtained. White mustard and white clover cover crops have shown the best result in good soil aggregation in the 0‒10 cm layer. In the layer of 10‒20 cm, the coefficient of structure was the highest in sites with white clover, respectively agronomically valuable structure was 69.6 %, slightly less with mustard 68.3 % and sainfoin 68.8 %. In a layer of 20‒30 cm sainfoin and clover among other cover crops showed the best result, the coefficient of structure was 2.7. Lastly, further research is needed to choose the best cover crop for Ginkgo biloba young plantations which help the plants to pass strongly through to environmental stressful condition. Additional researches are needed for cover crops selection and their mixtures, terms of sowings, times of cutting should be studied.
- 25 December 2020
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 42 (4) , 23-32
Open AccessSoil aggregation with various cover crops in Ginkgo biloba L. plantations
Ginkgo biloba is an exotic plant for Ukraine that is nowadays becoming popular for parks and landscape gardening. Raw materials (leaves) of these plants are used as medicinal, and in the context of organic production has pharmaceutical significance. At Sumy National Agrarian University fields Ginkgo biloba is grown by seedling method, young seedlings are transplanted into the open ground, in an area where the plants are grown without chemical synthetic fertilizers and pesticides. Row spacing between Ginkgo plants is 3 m and in case of high temperature and dry growing season the survival rate is reduced. The use of cover crops in the rows of Ginkgo biloba can help the plant cope with temperature stress, regulate the structural and nutrient status of the soil. We conducted one experiment with some common cover crops for Forest-steppe of Ukraine such as a phacelia, white clover, red clover, ryegrass, sainfoin, white mustard during growing seasons 2019‒2020. Sites planted in the spring between the rows of Ginkgo. At the end of August, soil samples to a depth of 0‒10, 10‒20, 20‒30 cm were collected to determine the structural and aggregate composition. These samples after reaching the air-dry state were sieved (dry method) and determined the percentage of soil particles with different diameters and structural coefficient soil. The percentage of agronomically valuable structure depended on the mechanical tillage on the site without and with cover crops, weather conditions. In the site without cover crops with mechanical tillage for weed control, the highest percentage of aggregates with a diameter of 10‒0.25 mm and coefficient of structure in layers of 0‒10 and 20‒30 cm was obtained. White mustard and white clover cover crops have shown the best result in good soil aggregation in the 0‒10 cm layer. In the layer of 10‒20 cm, the coefficient of structure was the highest in sites with white clover, respectively agronomically valuable structure was 69.6 %, slightly less with mustard 68.3 % and sainfoin 68.8 %. In a layer of 20‒30 cm sainfoin and clover among other cover crops showed the best result, the coefficient of structure was 2.7. Lastly, further research is needed to choose the best cover crop for Ginkgo biloba young plantations which help the plants to pass strongly through to environmental stressful condition. Additional researches are needed for cover crops selection and their mixtures, terms of sowings, times of cutting should be studied.