Valentin Dobrovolsky
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Valentin Dobrovolsky has a total of 7 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Olga Ershova
Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України, Україна
3 shared publications - Yuriy Solonin
Frantsevich Institute for Problems of Materials Science of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
3 shared publications - O. Koval
Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України, м. Київ, 03680, вул. Кржижановського, 3
2 shared publications Olga Ershova
Frantsevych Institute for Problems of Materials Science, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
1 shared publicationV. Dobrovolsky
Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України, м. Київ, 03680, вул. Кржижановського, 3
1 shared publicationYu. Solonin
Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України, м. Київ, 03680, вул. Кржижановського, 3
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 29 March 2024
- Published by European Scientific Platform (Publications)
- No. March 29, ,p. 247-270
THE ROLE OF FE ADMIXTURE, METHOD, AND CONDITIONS FOR OBTAINING MG + 10 WT.% FE MECHANICAL ALLOY IN IMPROVING ITS HYDROGEN SORPTION CHARACTERISTICS AND KINETICS OF THE CYCLIC DEHYDROGENATION/HYDROGENATION PROCESS
The paper reviews and analyzes studies by various authors on synthesizing mechanical alloys (MA) of the Mg-Fe-H system using the mechanochemical method. The research focuses on the Mg + 10 wt. % Fe alloy as an example. It investigates how adding a small amount of Fe, which acts as a catalyst, and varying the method and conditions for obtaining mechanical alloys affect their hydrogen sorption properties, cyclic hydrogen de-/sorption kinetics, and thermal stability. The study highlights the significant influence of the MA synthesis method on its kinetic characteristics. It is shown that milling the initial mixture of Mg and Fe metal powders in argon (as opposed to milling in a hydrogen atmosphere) provides better kinetics of the cyclic de/hydriding process of MA and its hydrogen sorption characteristics. Furthermore, the research delves into the mechanism by which the method and conditions for obtaining the mechanical alloy Mg + 10 wt. % Fe impact the kinetics of the cyclic hydrogen de/sorption process, explaining the factors that give this MA an advantage in hydrogen desorption kinetics.
- 29 March 2024
- Published by European Scientific Platform (Publications)
- No. March 29, ,p. 247-270
Open AccessTHE ROLE OF FE ADMIXTURE, METHOD, AND CONDITIONS FOR OBTAINING MG + 10 WT.% FE MECHANICAL ALLOY IN IMPROVING ITS HYDROGEN SORPTION CHARACTERISTICS AND KINETICS OF THE CYCLIC DEHYDROGENATION/HYDROGENATION PROCESS
The paper reviews and analyzes studies by various authors on synthesizing mechanical alloys (MA) of the Mg-Fe-H system using the mechanochemical method. The research focuses on the Mg + 10 wt. % Fe alloy as an example. It investigates how adding a small amount of Fe, which acts as a catalyst, and varying the method and conditions for obtaining mechanical alloys affect their hydrogen sorption properties, cyclic hydrogen de-/sorption kinetics, and thermal stability. The study highlights the significant influence of the MA synthesis method on its kinetic characteristics. It is shown that milling the initial mixture of Mg and Fe metal powders in argon (as opposed to milling in a hydrogen atmosphere) provides better kinetics of the cyclic de/hydriding process of MA and its hydrogen sorption characteristics. Furthermore, the research delves into the mechanism by which the method and conditions for obtaining the mechanical alloy Mg + 10 wt. % Fe impact the kinetics of the cyclic hydrogen de/sorption process, explaining the factors that give this MA an advantage in hydrogen desorption kinetics.
- Open Access
- 1 April 2023
- Published by International Science Group in International Science Journal of Engineering & Agriculture
- Vol. 2 (2) , 125-141
Effect of Ti additive and preparation procedure on the temperature and decomposition kinetics of the MgH2 phase in the synthesized mechanicals alloys
The mechanical alloy Mg + 10 wt.% Ti and two mechanical alloys MgH2 + 10 wt.% Ti were synthesized by a reactive mechanical alloying (RMA) method, but in different ways. The influence of doping and the preparation procedure of mechanical alloys (MAs) on thehydrogen sorption properties, temperature and decomposition kinetics of their MgH2 phase was investigated by isobaric thermodesorption spectroscopy at a constant hydrogen pressure of 0.1 MPa. The desorption kinetics of the milled MgH2 + 10 wt.% Ti are faster than in the case of the ball milled Mg + 10 wt.% Ti. It was found that the manner of obtaining a mechanical alloys by reactive milling of MgH2 +10 wt. % Ti powder mixture rather than Mg +10 wt. % Ti powder mixture to improve the kinetic characteristics. The role of Ti as an alloying element in improving the hydrogen desorption kinetics of МAs obtained by various preparation procedures was studied. The stabilizing effect of Ti on the nanocrystalline structure and growth of the crystallites (grains) of the MgH2 phase during the cycling was also evaluated. It has been established the practical absence of the influence of Ti additive and the manner of obtaining MAs on the its thermodynamic stability.
- 1 April 2023
- Published by International Science Group in International Science Journal of Engineering & Agriculture
- Vol. 2 (2) , 125-141
Open AccessEffect of Ti additive and preparation procedure on the temperature and decomposition kinetics of the MgH2 phase in the synthesized mechanicals alloys
The mechanical alloy Mg + 10 wt.% Ti and two mechanical alloys MgH2 + 10 wt.% Ti were synthesized by a reactive mechanical alloying (RMA) method, but in different ways. The influence of doping and the preparation procedure of mechanical alloys (MAs) on thehydrogen sorption properties, temperature and decomposition kinetics of their MgH2 phase was investigated by isobaric thermodesorption spectroscopy at a constant hydrogen pressure of 0.1 MPa. The desorption kinetics of the milled MgH2 + 10 wt.% Ti are faster than in the case of the ball milled Mg + 10 wt.% Ti. It was found that the manner of obtaining a mechanical alloys by reactive milling of MgH2 +10 wt. % Ti powder mixture rather than Mg +10 wt. % Ti powder mixture to improve the kinetic characteristics. The role of Ti as an alloying element in improving the hydrogen desorption kinetics of МAs obtained by various preparation procedures was studied. The stabilizing effect of Ti on the nanocrystalline structure and growth of the crystallites (grains) of the MgH2 phase during the cycling was also evaluated. It has been established the practical absence of the influence of Ti additive and the manner of obtaining MAs on the its thermodynamic stability.
- Open Access
- 27 December 2020
- Published by Vidnovluvana energetika in Vidnovluvana energetika
- No. 4(63),p. 31-41
ВПЛИВ Fe ТА Y НА ВОДЕНЬСОРБЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ, ТЕРМІЧНУ СТІЙКІСТЬ ТА КІНЕТИКУ ДЕСОРБЦІЇ ВОДНЮ З ГІДРИДНОЇ ФАЗИ MgH2 МЕХАНІЧНОГО СПЛАВУ Mg + 10%ваг.Fe + 5% ваг.Y
Ефективний і безпечний спосіб зберігання водню - це його хімічне зв'язування в металогідридах. Незважаючи на те, що вчені приділяють велику увагу гідриду магнію, він ще не знайшов широке застосування в якості акумулятора водню для автомобільної промисловості через високу температуру (300 °C при 0,1 МПа H2) і повільну кінетику дисоціації. У даній роботі досліджена можливість зниження температури, поліпшення кінетики розкладу стехіометричного гідриду MgH2 за рахунок його комплексного легування Fe і Y з застосуванням методу реактивного механохімічного сплавлення (РМС). Були синтезовані механічні сплави Mg + 10% ваг. Fe + 5% ваг. Y (МС1) і Mg + 10% ваг. Fe (МС2) і досліджено їх фазовий склад, мікроструктуру, водородосорбційні властивості, термічну стабільність і кінетику десорбції водню з використанням методів рентгенівської дифракції (XRD), скануючої електронної мікроскопії (SEM) і термодесорбційної спектроскопії (TDS). Для оцінки впливу комплексного легування на температуру розкладу і термостабільність фази MgH2 отримані ізобари десорбції водню при першому нагріванні після синтезу РМС зразків механічних сплавів і після подальшого їх циклічного гідрування з газової фази. Всі ізобари отримані при тиску водню в реакторі 0,1 МПа і швидкості нагріву зразка 30/ хв. і використані для визначення як температури початку десорбції водню (Тпоч.) з гідридної фази MgH2 МС, так і температури Тмакс., що відповідає максимальній швидкості виділення водню. Кінетичні криві десорбції водню з механічних сплавів-композитів отримані при постійному тиску водню 0,1 МПа в реакторі і температурах 310 і 330 °С і були використані для визначення як часу виділення половини кількості водню (τ1/2), так і загальної кількості виходу водню (τп) з МС. Встановлено, що додавання Fe і Y до магнію призводить до значного поліпшення кінетики десорбції водню з гидридної фази MgH2, про що свідчить значне зменшення (в 15 і 6 разів) часу виділення з неї половини і всього водню при 330 0С. Розроблені матеріали можуть знайти практичне використання в стаціонарних умовах їх застосування.Бібл. 48, табл.2, рис. 9.
- 27 December 2020
- Published by Vidnovluvana energetika in Vidnovluvana energetika
- No. 4(63),p. 31-41
Open AccessВПЛИВ Fe ТА Y НА ВОДЕНЬСОРБЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ, ТЕРМІЧНУ СТІЙКІСТЬ ТА КІНЕТИКУ ДЕСОРБЦІЇ ВОДНЮ З ГІДРИДНОЇ ФАЗИ MgH2 МЕХАНІЧНОГО СПЛАВУ Mg + 10%ваг.Fe + 5% ваг.Y
Ефективний і безпечний спосіб зберігання водню - це його хімічне зв'язування в металогідридах. Незважаючи на те, що вчені приділяють велику увагу гідриду магнію, він ще не знайшов широке застосування в якості акумулятора водню для автомобільної промисловості через високу температуру (300 °C при 0,1 МПа H2) і повільну кінетику дисоціації. У даній роботі досліджена можливість зниження температури, поліпшення кінетики розкладу стехіометричного гідриду MgH2 за рахунок його комплексного легування Fe і Y з застосуванням методу реактивного механохімічного сплавлення (РМС). Були синтезовані механічні сплави Mg + 10% ваг. Fe + 5% ваг. Y (МС1) і Mg + 10% ваг. Fe (МС2) і досліджено їх фазовий склад, мікроструктуру, водородосорбційні властивості, термічну стабільність і кінетику десорбції водню з використанням методів рентгенівської дифракції (XRD), скануючої електронної мікроскопії (SEM) і термодесорбційної спектроскопії (TDS). Для оцінки впливу комплексного легування на температуру розкладу і термостабільність фази MgH2 отримані ізобари десорбції водню при першому нагріванні після синтезу РМС зразків механічних сплавів і після подальшого їх циклічного гідрування з газової фази. Всі ізобари отримані при тиску водню в реакторі 0,1 МПа і швидкості нагріву зразка 30/ хв. і використані для визначення як температури початку десорбції водню (Тпоч.) з гідридної фази MgH2 МС, так і температури Тмакс., що відповідає максимальній швидкості виділення водню. Кінетичні криві десорбції водню з механічних сплавів-композитів отримані при постійному тиску водню 0,1 МПа в реакторі і температурах 310 і 330 °С і були використані для визначення як часу виділення половини кількості водню (τ1/2), так і загальної кількості виходу водню (τп) з МС. Встановлено, що додавання Fe і Y до магнію призводить до значного поліпшення кінетики десорбції водню з гидридної фази MgH2, про що свідчить значне зменшення (в 15 і 6 разів) часу виділення з неї половини і всього водню при 330 0С. Розроблені матеріали можуть знайти практичне використання в стаціонарних умовах їх застосування.Бібл. 48, табл.2, рис. 9.
- 8 August 2019
- Published by Vidnovluvana energetika in Vidnovluvana energetika
- No. 1(56)
ТЕРМІЧНА СТІЙКІСТЬ ТА КІНЕТИКА ДЕСОРБЦІЇ ВОДНЮ З ГІДРИДНОЇ ФАЗИ MgH2 МЕХАНІЧНОГО СПЛАВУ МАГНІЮ З Si, Ti, Fe
Незважаючи на те, що вчені приділяють велику увагу гідриду магнію, методам його отримання і дослідження властивостей, останній все ще не знайшов широкого застосування в якості акумулятора водню для автомобільної промисловості через труднощі двох основних недоліків: високу температуру (300 ° С при 0, 1MPa H2) і його повільної кінетики дисоціації. У даній роботі з метою зниження температури, поліпшення кінетики розкладу стехиометрического гідриду MgH2 була досліджена можливість його комплексного легування Si, Ti, Fe з використанням методу реактивного механохімічного легування (РМС). Механічний сплав (МС) Mg + 10% ваг. Si + 2% ваг. Ti + 2% ваг. був синтезований і його фазовий склад, мікроструктура, водородосорбціонние властивості, термічна стабільність і кінетика десорбції водню були досліджені з використанням методів рентгенівської дифракції (XRD), скануючої електронної мікроскопії (SEM) і термодесорбціонної спектроскопії (TDS). Для оцінки впливу комплексного легування Ti, Fe, Si на температуру розкладання і термостабільність, ізобари десорбції водню з фази MgH2 отримані при першому нагріванні після РМС зразків МС і після подальшого циклічного гідрування з газової фази. Всі ізобари були отримані при тиску водню в реакторі 0,1 МПа і швидкості нагріву зразка 3 О/хв. Вони були використані для визначення як температури початку десорбції водню (Тн.) з гидридной фази MgH2 МС, так і температури Tмак., що відповідає максимальній швидкості виділення водню. Кінетичні криві десорбції водню з механічного сплаву-композиту отримані при постійному тиску водню 0,1 МПа в реакторі і температурах 310 і 330 °С. Їх використовували для визначення часу виділення половини кількості водню (τ 1 / 2) і загальної кількості водню (τп) для МС. Виявлено, що добавки Si, Ti, Fe до магнію значно покращують кінетику десорбції водню з гидридной фази MgH2 отриманих МС. Однак ефект зниження термодинамічної стабільності гидридной фази MgH2 в результаті її комплексного легування не спостерігається. Розроблені матеріали дозволяють використовувати їх в стаціонарних умовах застосування. Бібл. 23, табл. 2, рис. 7.
- 8 August 2019
- Published by Vidnovluvana energetika in Vidnovluvana energetika
- No. 1(56)
ТЕРМІЧНА СТІЙКІСТЬ ТА КІНЕТИКА ДЕСОРБЦІЇ ВОДНЮ З ГІДРИДНОЇ ФАЗИ MgH2 МЕХАНІЧНОГО СПЛАВУ МАГНІЮ З Si, Ti, Fe
Незважаючи на те, що вчені приділяють велику увагу гідриду магнію, методам його отримання і дослідження властивостей, останній все ще не знайшов широкого застосування в якості акумулятора водню для автомобільної промисловості через труднощі двох основних недоліків: високу температуру (300 ° С при 0, 1MPa H2) і його повільної кінетики дисоціації. У даній роботі з метою зниження температури, поліпшення кінетики розкладу стехиометрического гідриду MgH2 була досліджена можливість його комплексного легування Si, Ti, Fe з використанням методу реактивного механохімічного легування (РМС). Механічний сплав (МС) Mg + 10% ваг. Si + 2% ваг. Ti + 2% ваг. був синтезований і його фазовий склад, мікроструктура, водородосорбціонние властивості, термічна стабільність і кінетика десорбції водню були досліджені з використанням методів рентгенівської дифракції (XRD), скануючої електронної мікроскопії (SEM) і термодесорбціонної спектроскопії (TDS). Для оцінки впливу комплексного легування Ti, Fe, Si на температуру розкладання і термостабільність, ізобари десорбції водню з фази MgH2 отримані при першому нагріванні після РМС зразків МС і після подальшого циклічного гідрування з газової фази. Всі ізобари були отримані при тиску водню в реакторі 0,1 МПа і швидкості нагріву зразка 3 О/хв. Вони були використані для визначення як температури початку десорбції водню (Тн.) з гидридной фази MgH2 МС, так і температури Tмак., що відповідає максимальній швидкості виділення водню. Кінетичні криві десорбції водню з механічного сплаву-композиту отримані при постійному тиску водню 0,1 МПа в реакторі і температурах 310 і 330 °С. Їх використовували для визначення часу виділення половини кількості водню (τ 1 / 2) і загальної кількості водню (τп) для МС. Виявлено, що добавки Si, Ti, Fe до магнію значно покращують кінетику десорбції водню з гидридной фази MgH2 отриманих МС. Однак ефект зниження термодинамічної стабільності гидридной фази MgH2 в результаті її комплексного легування не спостерігається. Розроблені матеріали дозволяють використовувати їх в стаціонарних умовах застосування. Бібл. 23, табл. 2, рис. 7.